Повсякденне розуміння корисливої злочинності, так само як і насильницької, на перший погляд начебто б не представляє особливих труднощів. Основним группировочним ознакою розглянутих діянь є своєрідний характер мотивації - користь.

У радянському карному законодавстві 60-х років ця мотивація формулювалася у вигляді “корисливих спонукань”, “корисливої мети”, “мети збагачення”, “мети наживи” і інших понять. У КК РФ 1996 року розглянута мотивація позначена термінами “корисливі спонукання”, “корислива зацікавленість”, “витяг доходу”, “витяг майнової вигоди”, “по найманню”, а також “крадіжка”, “розкрадання”, “шахрайство” і інші назви злочинів, які відбуваються тільки по корисливих мотивах

Втрата ідеологічної оцінки спонукань не міняє суті корисливої мотивації - прагнення одержати матеріальну вигоду злочинним шляхом. Універсальним корисливим мотивом є гроші. Вони завжди “світять” многопотребностним відбитим змістом. “Все те, що не можеш ти, - писав Маркс, - можуть твої гроші. Вони можуть їсти, пити, ходити на бали, у театр, можуть подорожувати, уміють придбати собі мистецтво, ученість, історичні рідкості, політичну владу - все це вони можуть собі привласнити; все це вони можуть купити; вони теперішня сила”.

У статистику різних країн, як правило, немає виділення групи корисливих злочинів. Реально по корисливих спонуканнях можуть відбуватися злочину, що зазіхають на самі різні об’єкти: проти власності, особистості, держави, правосуддя, здоров’я населення, екології, керування й т.д. Причому ця мотивація в ряді випадків не є єдиною при одній і тій же кримінально-правовій кваліфікації. Державна зрада, наприклад, чинена по матеріальних, ідеологічних або інших мотивах, залишається все тією же державною зрадою

У чотирьох оглядах ООН про тенденції злочинності (1970- 1990 р.) із всіх корисливих злочинів відслідковувалися грабежі, крадіжки, шахрайство, вимагання (із Другого огляду із включенням розтрат), незаконна торгівля наркотиками (злочину, пов’язані з наркотиками) і із Другого огляду - хабарництво, підкуп, корупція. У Другому й Третьому оглядах значилися викрадення людей, викрадення дітей, у тому числі й з метою викупу. Питома вага цих корисливих злочинів у структурі всіх що відслідковуються ООН діянь перебував у межах 96-97% з тенденцією підвищення даної частки від огляду до огляду. У розвинених країнах вона перевищувала 90%, а в що розвиваються коливалася від 60 до 70%. Найбільша питома вага в структурі що враховується ООН злочинності становили крадіжки (близько 70, у розвинених країнах - близько 80%). На другому місці - злочину, пов’язані з наркотиками (до 6%), на третьому - пограбування, вимагання (до 6%), на четвертому - шахрайство із включенням розтрат (до 4%). Частки інших діянь коливалися в межах 1%.

Корислива злочинність зроблена 33 649 340 серйозних злочинів, з них 22 270 760, або 66,2%, а разом із грабежами 69,8% - майнових”.

Злочину, які викликають у населення більшу заклопотаність, - це злочину на вулицях

З 24 груп злочинів, охоплюваних більш ніж 250 статтями КК, по поліцейській статистиці ФРН 14 груп, як правило, відбуваються по корисливих мотивах: крадіжки, шахрайство, грабежі, вимагання, присвоєння майна, підробка документів, приховування краденого, злочину в господарському секторі, порушення аліментних зобов’язань, зловживання довірою, посадові злочини й ін. Вони становлять 75-80% від всіх зареєстрованих злочинів. Їх абсолютні й відносні показники рік у рік збільшуються

В французької кримінальній статистиці, побудованої донедавна на КК 1810 року зі Змінами й доповненнями, значилися три більші групи злочинів, які охоплюють більше 60 конкретних складів, чинених по корисливих мотивах

По даним 1991 року, розкрадання у Франції склали 65,6% від загального числа зареєстрованих злочинів (2 456 871 від 3 744 112), шахрайство й інші економічні злочини - 15,1, грабежі й вимагання- близько 10%. Загальна частка корисливих злочинів перевищила 90%. За неповним даними Інтерполу, в 1992 році у Франції їх було зареєстровано 3 830 996, з них 3 061 547, або 79,9%, можна віднести до корисливого. Фактичний рівень їх набагато більше.

По щорічно мінливому змісті короткого викладу Білої книги в Японії важко обчислити рівень корисливих злочинів. Але якщо обмежити аналіз порушеннями кримінального кодексу, зареєстрованими поліцією, і включити в число корисливих злочинів крадіжки, розбої, грабежі, вимагання й злочини, пов’язані з наркотиками, те їхня частка в 1993 році склала близько 88%.

По неповним, але порівнянним даним Інтерполу останнього років (1993-1994 р.), і в інших країнах підтверджується загальна закономірність високого рівня корисливих злочинів, наприклад у європейських розвинених демократичних країнах, і менш високого в інших: у Данії - 87,6%, Чехії - ‘81,3, Угорщини - 64,1, Італії - 63,9, Австрії - 54,4, Азербайджані - 46,3, Румунії -” 44,8, Туреччини (1990 р.) - 37,4%. Різниця - більш ніж в 2 рази

Розпад СРСР породив у Російській Федерації, так само як і в інших країнах СНД, багато негативних процесів: дестабілізацію громадського життя, падіння авторитету державної влади, неповага до закону. В умовах становлення ринкових відносин відбувається майнове розшарування населення на багат і малозабезпечених, росте безробіття. Ці й деякі інші фактори в значній мірі обумовили ріст злочинності. Особливо яскраво це проявляється в збільшенні числа зазіхань на майнові інтереси громадян

У цьому ряді злочинів все більше місце займають грабежі, вимагання, що одержали широку поширеність у всіх регіонах РФ.

Відзначається винятково швидке збільшення кількості даних злочинів, зухвалість їхнього здійснення, жорстокість винних, різноманіття об’єктів зазіхань. Спостерігається перехід до більше законспірованих організованих форм протиправної діяльності, перенос центра активності в сферу підприємницької діяльності, тіньової економіки

Корислива злочинність у світі й Росії фактично є домінуючої. Її динаміка визначає основні тенденції й проблеми злочинності в цілому. Користь, в остаточному підсумку, лежить в основі більшості насильницьких злочинів, вона є становим хребтом організованої злочинності. Нависла над планетою глобальна наркотизація, приносить нові “плоди” своєї чорної роботи, у даному середовищі корислива злочинність росте як на дріжджах, статистичні прогнози не втішливі

Російські корисливі мотивації, що відбивають Шопенгауеровское виречення: “Інші люди були б у стані вбити свого ближнього просто для того, щоб його жиром змазати собі чоботи”, виявилися не просто стійкими, але й репродуктивними

Боротьба з даними злочинами сполучена зі значними труднощами. Злочинці діють, як правило, організованими групами, дотримують відпрацьованих способів кримінальних дій, вживають заходів до приховання злочинів, припиняють спроби звертань потерпілих у правоохоронні органи. Дані злочини відрізняється високим ступенем латентности. Істотне утруднення в боротьбі з даною категорією злочинів визначено й тим, що особи, що зробили злочини в одній республіці, ховаються в інших республіках Російської Федерації й державах СНД. Договори ж про правову допомогу з усіма країнами так званого ближнього зарубіжжя й законодавчої основи для погоджених дій правоохоронних органів у таких умовах реалізуються не в повній мері

Стаття161. Грабіж.

По Кримінальному кодексі РФ грабіж - це “є відкрите розкрадання чужого майна”.

Родовим об’єктом грабежу є економіка Російської Федерації в цілому, оскільки у випадку заподіяння шкоди власності конкретної особи опосередковано заподіюється шкода всій економіці.

Видовим об’єктом грабежу є відносини власності. Згідно ч.1 ст. 209 ГК РФ: “Власникові належать права володіння, користування й розпорядження своїм майном”. При здійсненні грабежу порушуються правочину власника по володінню й користуванню викраденим майном. Право за розпорядженням майном не порушується

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Грабіж. Кваліфікуючі ознаки грабежу по Кримінальному кодексі . З'явився готовий твір.