Підрозділяється на мочеобразующую (бруньки) і сечовивідні шляхи (брунькові чашечки, балії, сечоводи, сечовий міхур, сечовивідний канал) .

Функції бруньок: екзо - і ендокринні. Вага кожної бруньки 150 р. За добу бруньки обробляють до 1700 л крові. По інтенсивності, кровообіг перевершує всі інші органи в 20 разів. Кожний 5-10 мінут у бруньках вся маса крові.

1. Найважливіша функція - видалення продуктів, які не засвоюються організмом (азотистих шлаків) . Бруньки є чистилищем крові. Сечовина, сечова кислота, креатинин - концентрація цих речовин значно вище, ніж у крові. Без видільної функції було б неминуче отруєння організму.

2. Забезпечення гомеостазу організму й крові. Здійснюється регуляцією кількості води й солей - підтримка водно-сольового балансу. Регулюють кислотно^-лужне рівноваги, зміст електролітів. Бруньки перешкоджають перевищенню норми кількості води, адаптуються до умов, що змінюються. Залежно від потреб організму можуть змінювати показник кислотності від 4.4 до 6.8 рн.

3. Ендокринна. Синтезують ренін і простогландини.

4. Регуляція кровотворення. Стимулюють утворення в плазмі еритропоетина.

5.   Знешкоджують отруйні речовини у випадку виходу з ладу печінки.

При порушенні роботи бруньок виникають уремія, ацидоз, набряки й т. д.

ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК.

Три етапи. Послідовно заставляються 3 парних органи:

Переднирка pronephros (переднирка) . Первинна брунька - mesonephros (вольфово тіло) . . Остаточна брунька - metanephros.

Джерело розвитку - нефротом.

Переднирка утвориться з 8-10 сегментів ніжок, що відповідають головному кінцю зародка.

Потім вони перетворюються у звиті канальци, які формують мезонефральний протоку. Переднирка існує 40 годин і не функціонує.

Первинна брунька утвориться з 25 сегментів ніжок. Вони відділяються від сомита й підростають до зростаючого долілиць мезонефральному протоки. З іншого кінця до них підростають що приносять артериоли від аорти й формуються брунькові тільця. ДО 4-5 місяцю первинна брунька припиняє існувати.

З 2-го місяці відбувається дифференцировка постійної бруньки. Утвориться з 2 джерел: · нефрогенний зачаток - нерасчлененний на сегменти ножки участок мезодерми, которий находится в каудальной части зародиша. Из него формируются нефрони.

· Мезонефральний проток - дает начало собирательним трубочкам, сосочковим канальцам, чашечкам, лоханкам, мочеточникам.

Будова бруньки.

З периферії покрита соединительнотканной оболонкою (капсулою) . Попереду - вісцеральним листком очеревини.

Складається з 2-х частин: коркова й мозкова речовина.

Мозкова речовина розділена на 8-12 пірамід, що закінчуються сосочковими канальцами, що відкриваються в чашечки.

Коркова речовина, проникаючи в мозкове, утворить пірамідки. У свою чергу, мозкову речовину, проникаючи в коркове, утворить промені.

Структурно-функціональна одиниця - нефрон (більше 1 млн) . Довжина його 15-150 мм, загальна до 150 км.

Утворений капсулою клубочка, що складає з вісцерального й париетального листка; проксимальним відділом - звита й пряма частини; спадним відділом петлі; дистальним відділом - звита й пряма частини. Дистальний відділ упадає в збірну трубочку, що у нефрон не входить.

Є 2 типи нефронов: коркові (80%, з яких лише 1% істинно коркові) і околомозговие (юкстамедулярние - 20%) .

Коркові нефрони - брунькові тільця й проксимальні відділи в корковій речовині, а петля, прямі канальци - у мозковій речовині.

Юкстамедулярние нефрони розташовані на границі. Петля повністю в корковій речовині.

Коркова речовина утворена бруньковими тельцями, проксимальними й дистальними відділами.

Мозкова речовина - петля й збірні трубочки.

У бруньці виділяють частки, число яких відповідає кількості пірамід. Частка - піраміда мозкової речовини із примикающими корковим.

Ще виділяють часточки. Відповідають частинам органа, у яких всі нефрони відкриваються в одну збірну трубку. По периферії проходять междольковие артерії й вени.

КРОВОПОСТАЧАННЯ.

Своєрідне. Пов’язане з наявністю 2 типів нефронов.

Брунькова артерія - часткові артерії - дугові артерії (між корковою й мозковою речовиною) - междольковие артерії внутридольковая артерія - що приносить артериола - первинна гемокапиллярная мережа (у корковому нефроне) - що виносить артериола (її діаметр більше) - вторинна гемокапиллярная мережа.

Первинна мережа називається чудесною мережею, вторинна обплітає всі канальци (реабсорбция) .

Потім венозна мережа, зірчаста вена междольковие вени - дугові вени - часткові вени - брунькова вена.

У мозковому нефроне діаметр що приносить і виносить артериол однаковий. Частина крові скидається в прямі венули - дугові вени - часткові вени - брунькова вена.

Мозковий нефрон бере участь у мочеобразовании при фізичному навантаженні.

ГИСТОФИЗИОЛОГИЯ НЕФРОНА.

У мочеобразовании виділяють 3 етапи: фільтрація, реабсорбция (облигатная й факультативна) , секреція (підкислення сили) .

ФІЛЬТРАЦІЯ. Відбувається в брунькових тельцах. Вони овальної форми, діаметр 150-200 мкм. Складаються із судинного клубочка й 2 листків капсули (внутрішнього, зовнішнього) . Між ними порожнина, куди й надходить первинна сеча (ультрафільтрат) .

У судинному клубочку приблизно 50 капілярів, які вистелені фенестрирующими ендотелиоцитами й утворять анастомози. В ендотелиоцитах є пори, більша частина яких не прикрита діафрагмою (нагадують сито) . Зовні розташована базальна мембрана, що є загальною з епітелієм внутрішнього листка капсули. Складається з 3-х шарів: периферійні менш щільні, центральний щільний. В утворенні беруть участь епителиоцити внутрішнього листка капсули, що у плині 1 року повністю міняється. Клітини внутрішнього листка капсули мають відростки 0 цитотрабекули, цитоподии, які щільно контактують із базальною мембраною.

Тут перебуває фільтраційний бар’єр: 1.   пористі ендотелиоцити 2.   базальна мембрана 3.   подоцити він має виборчу проникність. У бруньковому тільці розташовані мезангиоцити. Синтезують міжклітинна речовина, беруть участь в імунних реакціях, виконують ендокринну функцію (вироблення реніну) .

Зовнішній листок капсули утворений плоскими нефроцитами. Між 2 листками порожнина, куди й надходить первинна сеча (170 літрів у добу) . Фільтраційний бар’єр проникний для води, глюкози, солей натрію, калію, фосфору, низькомолекулярних білків (альбуміни) , жужільних речовин. Не проходять: формені елементи крові, білки з високою молекулярною вагою (фібриноген, імунні тіла) .

Фільтрація відбувається внаслідок високого тиску через різницю діаметрів що виносить і приносить артериол.

РЕАБСОРБЦИЯ. Відбувається в околоканальцевом просторі, а потім у судинах. Починається із проксимального відділу нефрона, що утворений одношаровим кубічним епітелієм. Просвіт нерівний, вистелений щітковою облямівкою. Із протилежної сторони клітин - базальна исчерченность (складки цитолемми, мітохондрії) . Тут відбувається облигатная реабсорбция глюкози, 85% води, 85% солей, білків (поглинаються на апікальній поверхні клітин шляхом пиноцитоза. Пиноцитозние пухирці зливаються з лизосомами, де білок розщеплюється до амінокислот і надходить у цитоплазму й далі в кров) .

На поверхні щіткової облямівки - лужна фосфатаза - реабсорбция глюкози. При підвищенні рівня глюкози в крові вона реабсорбируется неповністю.

Реабсорбция електролітів і води зв’язана зі складками базальної плазмолемми й мітохондріями. Відбувається пасивно. Нефроцити проксимального відділу виконують екскреторную функцію (продукти обміну, барвники, ліки) .

Далі в петлі нефрона - факультативна реабсорбция. Тонка частина петлі утворена одношаровими плоским епітелієм. На внутрішній поверхні з базальної сторони - складки цитолемми. На поверхні невелика кількість мікроворсинок.

Триває реабсорбция води. У нижній частині петлі розчин стає гіпертонічним. Коли рідина піднімається нагору по петлі - викачивается натрій. Це ділянка водонепроникна. Розчин стає изотоническим. Він приходить у дистальну частину в прямий відділ. Епітелій одношаровий, кубічний. З базальної сторони - исчерченность (мітохондрії, складки) . Тут триває реабсорбция натрію. Розчин стає гіпотонічним. У навколишніх тканинах - гіпертонічний розчин. Реабсорбции натрію сприяють гормону альдостерон. У збірні трубочки надходить гіпотонічний розчин. Происходи реабсорбция води, чому сприяє антидиуретический гормон. При його відсутності стінка збірної трубочки непроникна для води - виділяється дуже багато сили з організму. Збірні трубки утворені одношаровим кубічним, призматичним епітелієм 2 типи клітин - світлі й темні. Світлі виконують ендокринну функцію (простогландини) і реабсорбция води.

У темних клітинах відбувається підкислення сили.

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА.

Pages: 1 2

Збережи - » Гістологія: видільна система . З'явився готовий твір.