ГІГІЄНА

1. ВВЕДЕННЯ

Гігієна – медична наука, що вивчає вплив навколишнього середовища й виробничої діяльності на здоров’я людини й разрабативающая оптимальні, науково-обґрунтовані вимоги до умов життя й праці населення.

Здоров’я населення нерозривно пов’язане із суспільним ладом. Заходу, спрямовані на поліпшення здоров’я людей, ефективні тоді, коли вони проводяться в масштабі всього населення. Уперше це стало можливим у нашій країні після Великої Жовтневої революції. Тому й основні завдання гігієнічних досліджень, проведених у СРСР, визначені системою державних, суспільних і медичних заходів, спрямованих на попередження захворювань, збереження й зміцнення здоров’я, підвищення працездатності й виховання здорового покоління.

Гігієна – ськладна, різнобічна наука, що охоплює всі сторони постійно змінюється й розвивається життєдіяльності людини.

Гігієна, як і будь-яка інша наука, пройшла довгий шлях розвитку. Важливу роль у розвитку гігієни зіграли основоположники вітчизняної медицини С. Г. Зибелин і М. Я. Мудров, які узагальнили й розробили систему гігієнічних заходів щодо попередження багатьох хвороб, і основоположники вітчизняної гігієнічної науки Ф. Ф. Ерисман, В. Г. Хлопин і ін. Самобутній характер розвитку гігієни в Росії був пов’язаний з діяльністю земських санітарних установ. Однак гігієнічна наука в царській Росії, незважаючи на зусилля прогресивних учених, не могла вирішити завдань по зміцненню здоров’я народних мас; стан здоров’я населення перебувало на вкрай низькому рівні. Щорічно вмирало близько 1 млн. чоловік від епідемічних захворювань і майже 2 млн. дітей у віці до 1 року, або четверта частина всіх народжених.

Після Великої Жовтневої революції положення докорінно змінилося. У програмі Комуністичної партії, прийнятої на VIII з’їзді в березні 1919 р., були визначені основні принципи радянської охорони здоров’я, зокрема профілактична спрямованість охорони здоров’я. Проведені в перші роки радянської влади санітарно-гігієнічні заходи придбали державне значення й послужили початком становлення радянської гігієнічної науки. Фундаментом цієї науки з’явилися ленінські ідеї про суспільне здоров’я, а особиста участь В. И. Леніна в забезпеченні санітарного благополуччя в країні послужило потужним стимулом для швидкого розвитку цієї науки. Поступово із загальної гігієни, у якій розглядалися фактично всі санітарно-гігієнічні проблеми, виділилися її розділи: комунальна гігієна, гігієна харчування, гігієна праці, гігієна дітей і підлітків, військова гігієна, а надалі радіаційна гігієна, космічна гігієна й т. д.

2. КОМУНАЛЬНА ГІГІЄНА

Комунальна гігієна – розділ гігієни, що вивчає вплив факторів навколишнього середовища на здоров’я й санітарні умови життя населення. На основі вивчення цих факторів розробляються гігієнічні нормативи й санітарні заходи, необхідні для забезпечення здорових і сприятливих умов життя населення.

Дослідження в області комунальної гігієни спрямовані на вивчення несприятливих хімічних, фізичних і біологічних факторів навколишнього середовища й розробку санітарних правил, гігієнічних положень і нормативів по гігієні атмосферного повітря, гігієні води й водопостачання, санітарній охороні водойм, гігієні ґрунту й санітарному очищенню населених місць, гігієні житлових і суспільних будинків, гігієні планування й забудови населених місць. Контроль за дотриманням санітарних правил, гігієнічних рекомендацій і нормативів здійснює служба санітарно-епідеміологічного нагляду РФ через санітарно-епідеміологічні станції.

Будівництво, реконструкція й пуськ в експлуатацію комунальних об’єктів, очисних і інших споруджень допуськаються тільки з дозволу органів санітарного нагляду. До рішення завдань комунальної гігієни залучаються також інженери по сан. техніці, будівельники, архітектори.

3. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

Гігієна харчування – розділ гігієни, що вивчає проблеми повноцінного й раціонального харчування здорової людини. Питання харчування хворих і принципи лікувального харчування розробляються диетологией.

Дослідження з гігієни харчування спрямовані на обґрунтування оптимального режиму й характеру харчування населення, а також попередження захворювань, що виникають при недоліку в продуктах харчування тих або інших харчових речовин або внаслідок влучення в організм із їжею мікроорганізмів, здатних викликати захворювання, токсинів і різних хімічних речовин.

Вивчення харчування здорової людини виробляється з урахуванням віку, професії, фізичного й нервово-психічного навантаження в процесі праці, умов побуту й комунального забезпечення, а також національних і климатографичеських особливостей. Гігієна харчування розробляє норми харчування, міри профілактики авитаминозов і гіповітамінозів. Важливою проблемою гігієни харчування є вивчення енергетичних витрат організму і його потреби в білках, жирах, вуглеводах, мінеральних солях, вітамінах у різних проф. Груп населення, наприклад, у робочих промислових підприємств із різним ступенем механізації й автоматизації праці, осіб розумової праці й ін. Збільшення кількості людей літнього віку висунуло перед гігієною харчування завдання наукового обґрунтування харчування людей похилого віку. Гігієна харчування займається розробкою методів контролю якості продуктів на підприємствах громадського харчування, харчової промисловості й у торговельній мережі, спрямованих на своєчасне попередження проникнення або внесення в продукти харчування сторонніх, у тому числі шкідливих речовин, а також розробкою заходів щодо профілактики харчових отруєнь, токсикоінфекцій, інтоксикацій. Гігієна харчування займається вивченням біологічної цінності, хімічного ськладу й калорійності як традиційних, так і нових харчових продуктів. Результати цих досліджень видаються у вигляді офіційних таблиць калорійності й хімічного ськладу продуктів. У завдання відділів гігієни харчування СЕС входить попереджувальний і поточний санітарний нагляд за проектуванням, будівництвом і експлуатацією підприємств харчової промисловості, торгівлі, громадського харчування.

4. ГІГІЄНА ПРАЦІ, АБО ПРОФЕСІЙНА ГІГІЄНА

Гігієна праці або професійна гігієна-розділ гігієни, що вивчає вплив трудового процесу й навколишнього виробничого середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних нормативів і заходів, спрямованих на створення більше сприятливих умов праці, забезпечення здоров’я й високого рівня працездатності людини.

В умовах промислового виробництва на людину нерідко впливають низька й висока температура повітря, сильне теплове випромінювання, пил, шкідливі хімічні речовини, шум, вібрація, електромагнітні хвилі, а також найрізноманітніші сполучення цих факторів, які можуть привести до тих або інших порушень у стані здоров’я, до зниження працездатності. Для попередження в усунення цих несприятливих впливів і їхніх наслідків проводиться вивчення особливостей виробничих процесів, устаткування й оброблюваних матеріалів (сировина, допоміжні, проміжні, побічні продукти, відходи виробництва) з погляду їхнього впливу на організм працюючих; санітарних умов праці (метерологичеськие фактори, забруднення повітря пилом і газами, шум, вібрація, ультразвук і ін.) ; характеру й організації трудових процесів, змін фізіологічних функцій у процесі роботи. Детально досліджується стан здоров’я працюючих (загальна й профзаболеваемость) , а також стан і гігієнічна ефективність технічних-санітарно-технічних пристроїв і установок (вентиляційних, освітлювальних) , санітарно-побутового встаткування, засобів індивідуального захисту.

У Росії, а також у деяких інших країнах (США, Англія й ін.) широко використовується система гігієнічного нормування гранично припустимих концентрацій несприятливих хімічних речовин у повітрі робочої зони й деяких фізичних факторів (температура повітря, вологість, шум, вібрація й. т. буд.) . Гігієнічні нормативи, установлені в Росії гарантують збереження здоров’я працюючих. Виконання цих нормативів є обов’язковим для адміністрації підприємств, господарств і установ, що закріплено законодавством.

Впроваджені потокові й конвеерно-ськладальні лінії, механізація й автоматизація трудових процесів, звільняючи працюючого від важкої фізичної напруги, висувають підвищені вимоги, насамперед до стану нервової системи й зору. При виконанні подібних робіт надто важливо встановити такий режим праці й відпочинку, щоб він забезпечував високу продуктивність праці, не порушуючи фізіологічних реакцій організму протягом всієї робочої зміни.

До рішення завдань гігієни праці залучаються також фахівці із промислової вентиляції й по промисловому висвітленню, конструктори машин і інструментів, технологи-будівельники й організатори виробництва.

5. ГІГІЄНА ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ

Pages: 1 2

Збережи - » ГІГІЄНА . З'явився готовий твір.

ГІГІЄНА





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.