Історичний прототип: Ричард II Плантагенет (1365-1399), король Англії з 1377. Літературні джерела: «Хроніки» Холиншеда (1577), поема С.Деньела «Громадянські війни» (1595) і ін. Р. втілює в собі ідею обожнювання короля. Однак вся його діяльність неминуче приводить до катастрофи цієї ідеї. У цьому головна думка шекспірівської хроніки. Ріст невдоволення в країні, важкі податки; майно країни віддане на відкуп фаворитам короля. Навіть прихильник Ричард II єпископ Карлейль уважає, що за королем залишаються зобов’язання перед державою, якою він повинен неухильно випливати. Тих же поглядів дотримується й старий герцог Джон Гант (батько майбутнього короля Генріха IV).

Після смерті Ганта король привласнює собі його майно, що по праву спадщини повинне належати синові. Цією дією він уже підриває принцип спадкоємного права. Р. сполучить у собі ощадливість, уседозволеність, віроломство в політику із зовнішньою чарівністю. Це своєрідний «король-філософ». Наростання невдоволення правителем, боротьба партій навколо трону приводять до повстання, на чолі якого коштує Генріх Болингброк, майбутній Генріх IV. Після скинення Р. Болингброк з безглуздою жорстокістю таємно його вбиває. Таким чином, у черговий раз поставлений під питання недоторканність «божественного» вдачі короля