Історія життя Тристрам Шенди кінчається дев’ятим томом, коли героєві виконується п’ять років. Уже в самій назві укладена спроба приголомшити читача, оскільки ні про які думки п’ятирічної дитини в ньому мовлення не йде. Цей стилістичний хід дозволив авторові показати велика кількість екстравагантних персонажів, що групуються навколо дитини й плани, що будує, по ййого вихованню

Роман уразив сучасників не тільки героєм, ексцентричністю описаних персонажів і парадоксальністю побудови, але й незвично вільною манерою листа, багаторазовими поверненнями до вже сказаного. Незабаром він зробився одним з головних зразків англійського сентименталізму й приніс авторові великий міжнародний успіх. Його, як і іншу книгу Стерна, «Сентиментальна подорож» (1768), високо оцінили Вольтер, Дідро, Лессинг, Ґете й багато романтиків. Оскільки персонажі «Тристрама Шенди» виявилися останніми в характерній для англійської літератури XVIII в. галереї диваків (пастор Адамові у Филдинга в «Джозефові Эндрусе», пастор Примроз у Голдсмита в «Вексфилдском священику», Тоби Шенди й інші в Стерна), стосовно до цього роману виник термін «шендизм», що припускає відсилання не до номінального героя роману Стерна, а до цілого шару англійської літератури й - ширше - кжизни.