Герої шукаючі й мислячі (по романах И. С. Тургенєва «Батьки й діти» і Л. Н. Толстого «Війна й мир»)

Дев’ятнадцяте століття вік розчарувань і краху надій. Майже кожне царювання починалося зі спроб реформ і кінчалося реакцією. Війна 1812 року ознаменувала початок появи перших таємних суспільств, опозиційних уряду. Герої століття шукають виходу, шукають шляхи до гуманізму. Нові романтики, відчувши вільні віяння Заходу, жадають волі, їх гнітить положення селян, вони жахаються відсталості країни, у якій живуть. Світські вечори, порожні плітки, нічого не значущі розмови – це середовище, що виховало героїв роману “Війна й мир” Толстого

Неминучий протест проти такого безцільного життя, і він виражається в спробах героїв знайти своє покликання в житті. Князь Андрій Болконский пробує себе у світському житті, на військовому поприщі, у політику й у сімейному житті, але перед смертю пам’ятає тільки нескінченно високе й добре небо. Життя прожите, а ідеал не досягнуть. Пьер Безвухе теж шукаючий герой. Він гуляє у світлі, потім стає масоном і намагається допомогти своїм кріпаком

Але все напрасно. І лише війна, що порушила всі й зламала не одну долю, лише це безглузде, звіряче вбивство сотень тисяч людей ставить усе на свої місця. Життя не має й не може мати змісту

Життя це життя. Це постійне служіння добру й віра в нього. Це навіть не релігія, це знання, що він перейняв у Платона Каратаева, простої людини, і тому не надумане, а щире. Воно не позбавляє людину дії, вона лише говорить: “Роби добро, інакше навіщо жити”.

У самому кінці роману Пьер стає членом таємного суспільства. Це не радикальний кружок. Товстої ніколи не вірив у революційний шлях розвитку суспільства

Це всього лише спроба впливу на хід історії мирним шляхом: спочатку повинне пройти очищення усередині людини, і тільки після цього людин має право будувати чуже життя. Після Вітчизняної війни 1812 року й після розчарування в ліберальності Олександра I у Росії з’являються “Сполучник порятунку” і “Сполучник благоденства”, діяльність яких привела до невдалого повстання на Сенатській площі в 1825 році. Спроба повстання не вдалася. Новий цар почав правління зі страт і посилань

Пішли роки реакції. Але сама думка про новий державний устрій не завмерла. Уряд домігся лише того, що нове покоління вже не хотіло зупинятися перед смертю заради головної справи, так ще виховав Кірсанов-лібералів

Молодь другої половини століття чекало розчарування в “батьках”. Всі ці давно застарілі принципи тільки дратували базаровых, тому-те й розвився нігілізм (заперечення застарілих норм). Захопленість, любов твір саллсоч.

ру © 2005 до життя Пьера здаються наївними в порівнянні з ясним поглядом Базарова. Пьер метається від однієї ідеї до інший, а Базарів начисто відмітає всі ідеї й, оглянувши холодним поглядом реальність, неминуче жахається їй, і лише одне прагнення руйнувати пробуджується в ньому. Тому Базарів не будує, не намагається знайти істину, як Пьер. “Спочатку потрібно зламати, а там подивимося”. Головне в тім, що нове не повинне бути схожим на старе. До такої ж думки приходить і Пьер, але робить все совершенно по-іншому.

Для нього головне духовна основа. Він, як і Толстой, вибирає шлях самовдосконалення. А Базарів не може так. Система повинна бути знищена в цьому його правда

Тисячі різних людей у різні епохи намагалися переулаштувати навколишній світ, зробити його добріше, гуманнее. Але всяке суспільство це система. Воно створює собі подібних і заперечує можливість іншої життя

Люди мислячі намагаються протистояти цьому. Потреба служити правій справі не дає людям заспокоїтися. Герої шукаючі й мислячі були завжди. Герої що шукали й не знайшли з’явилися тільки в XIX столітті. Герої, що втратили й утомилися, ВXX.

Збережи - » Герої шукаючі й мислячі (по романах И. С. Тургенєва «Батьки й діти» і Л. Н. Толстого «Війна й мир») . З'явився готовий твір.

Герої шукаючі й мислячі (по романах И. С. Тургенєва «Батьки й діти» і Л. Н. Толстого «Війна й мир»)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.