Бразилія - це найбільша держава Латинської Америки, що займає по території п’яте місце у світі. Площа країни - 8.511.965 кв. км, що відповідає 20,8% поверхні двох американських континентів і 47,7% - Південної Америки. На півночі Бразилія граничить із Гвіаною, Венесуелою, Суринамом і Французькою Гвіаною; на північно-заході - з Колумбією; на заході - з Перу й Болівією; на південно-заході - з Парагваєм і Аргентиною, а на півдні - з Уругваєм. На сході, південно-сході й північному сході країна обмивається Атлантичним океаном

93% території Бразилії перебувають у південній півкулі й 92% - у межтропическом поясі. На півночі країну перетинає лінія екватора, а на півдні, біля міста Сан-Паулу, тропік Козерога

КЛІМАТ

Середньорічні температури

Завдяки тому, що основна частина країни перебуває в межтропическом поясі з перевагою низьких висот, для Бразилії характерні середні температури, що перевищують оцінку 20 градусів. У Бразилії представлені шість кліматичних типів: екваторіальний, тропічний, тропічний високогірний, тропічний атлантичний, напівпосушливий і субтропічний

Середньорічні опади

У Бразилії більша частина дощів випадає в районі Амазонки, де протягом року досить рівномірно розподіляються більше 2000 мм опадів. З іншого боку, у тропічних районах, незважаючи на 1000 - 1500 мм опадів у рік, спостерігається суха зима й дощове літо. До районів з найменшими показниками середньорічних опадів ставляться області з напівпосушливим кліматом, де дощі випадають рідко (менш 800 мм у рік) і нерегулярно

ПОРИ РОКУ

Пори року в Бразилії розподіляються в такий спосіб:

Весна: з 22 вересня по 21 грудня

Літо: з 22 грудня по 21 березня

Осінь: з 22 березня по 21 червня

Зима: з 22 червня по 21 вересня

ПРОМИСЛОВИЙ РОЗВИТОК

Останні два десятиліття в Бразилії спостерігається значне зростання промислового виробництва. З 1947 по 1960 роки, коли процес обмеження імпорту перебував у зеніті, відзначалося помітне зростання промислового виробництва. Однак після 1960 року ритми росту знизилися, тому що існуюча економічна інфраструктура більше не витримувала високі темпи росту

Починаючи з 1964 року, федеральні влади прийняли всеосяжну програму для подолання цих перешкод і створення економічної ситуації, що сприяє розширенню й відновленню промислового сектора, і державного, і частки. В останні 25 років Бразилія домоглася успіхів у виробництві різноманітної готової продукції. Крім цього, одержали розвиток технологічно складні галузі промисловості, особливо, в області телекомунікацій, електронної обробки даних, біотехнології й нових матеріалів. Чотири ключові сектори - виробництво стали, автомобілебудування, нафтохімічна промисловість і сфера послуг - зіграли вирішальну роль у розвитку не тільки промисловості, але й економіки в цілому

НАФТА Й НАФТОПРОДУКТИ

До 1953 року виробництво сирої нафти в Бразилії рівнялося близько 2.000 барелям у день, а внутрішня здатність становила вдвічі більшу цифру. Таким чином, країна у великому ступені залежала від експорту. В 1953 році після довгих і важких дебатів Конгрес проголосував за створення державної нафтової компанії - Петробраз. Одержавши ексклюзивні права на видобуток і виробництво нафти, Петробраз швидко приступилася до оцінки запасів нафти, коштовних з комерційної точки зору, для створення великомасштабних підприємств, що самофінансуються. Приватним підприємствам була дозволена участь у виробництві на стадії очищення й розподілу готового продукту. Пам’ятаючи про першу нафтову кризу, що охопила увесь світ в 70-е роки, на початку 90-х Бразилія потроїла виробництво нафти, досягши в липні 1994 року рекорду в 736.322 барелів у день

Нафтохімічна промисловість Бразилії пережила швидкий ріст. У цей час у Бразилії є три нафтохімічних комплекси, що перебувають у штатах Баия (район Північного сходу), Гранді-Ду-Сул (район Півдня) і Сан-Паулу (район Південно-сходу), загальною продуктивністю 1.4 млн. тонн у рік

ВИРОБНИЦТВО еТАНОЛА

Щоб краще збалансувати споживання нафти з виробництвом нафти-сирцю, наприкінці х-початку 70-х була проведена більша дослідницька робота з метою знайти якесь інше паливне джерело, альтернативний нафти. Їм став етанол, що добувається із цукрового очерету. Так, в 1975 році була прийнята Національна Програма Виробництва Спирту ( Pro-Alcool) з метою використання етанола як паливного замінника бензину й збільшення його виробництва для промислового використання

В 1985 році, коли програма вже десять років перебувала в дії, у виробництво 13 млрд. галунів (50 млрд. л) було інвестовано 6.5 млрд. доларів США; було створено 500.000 робочих місць; 2.5 млн. машин їздять на чистому етаноле, і весь бензин на заправних станціях Бразилії містить 20% суміші етанола

Сьогодні Бразилія має технологію й устаткуванням, здатними підтримувати щорічне виробництво етанола на рівні 4 млрд. галонів (16 млрд. літрів), а також експортує технологію, устаткування й обслуговування

Одним з результатів використання етанола як паливо з’явилося зниження рівня окису вуглецю в автомобільних вихлопах. Цей факт наочно демонструє, який внесок вносить програма ” Pro-alcool” у зусилля всієї країни забезпечити захист навколишнього середовища

ВИРОБНИЦТВО ЕНЕРГІЇ

Частка електроенергії, вироблюваної гідроелектростанціями країни, оцінюється в 255 млн. кіловат (найвищий у світі) і, не маючи значних запасів вугілля (до останніх відкриттів, як і нафти), Бразилія зробила солідні інвестиції в планування й будівництво станцій, щоб задовольнити потреби бистроразвивающейся економіки в електроенергії. Перша гідроелектростанція вступила в лад на початку 1889 року, і її потужність рівнялася 250 кіловат, що відповідало половині енергії, виробленої тепловими електростанціями. Століття через, пропорції змінилися: 45.871.000 кіловат гідроелектроенергії й 7.295.000 кіловат теплової електроенергії, тобто 6,28 до 1

В 1962 році обсяг зробленої енергії в країні склав 5,8 млн. кіловат. В 1964 році цей обсяг збільшився до 6,8 млн. кіловат, в 1974 - до 17,6, а в 1985 році потужність (тільки при 8 безупинно працюючих турбінах гідроелектростанції Итайпу) досягла 37, 3 млн. кіловат

Гідроелектростанція Итайпу, сама велика у світі, перебуває на ріці Парана, на границі Бразилії з Парагваєм, поблизу водоспадів Игвасу. Вона була побудована в результаті двосторонньої угоди між урядами Бразилії й Парагваю. Договір про Итайпу був підписаний в 1966 році, а будівництво почалося в середині 70-х. В 1985 році почали працювати три з 18 турбогенераторів потужністю 700 мегаватів кожний. У цей час при 18 працюючих турбогенераторах виробництво електроенергії в Итайпу рівняється 12,6 млн. кіловат, розподіляється рівномірно між Бразилією й Парагваєм. Ця угода має довгострокову перспективу для всього Парагваю й для північно-заходу, центральної частини заходу й півдня Бразилії

Гідроелектростанція Тукуруи, побудована в південно-західній частині басейну Амазонки, робить ще 3,9 млн. кіловат електроенергії на додаток до загального електроенергетичного потенціалу Бразилії. По завершенню проектних робіт станція повинна робити 7,7 млн. кіловат

НОВІ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ

Pages: 1 2 3

Збережи - » Географічне положення Бразилії . З'явився готовий твір.