Париж не тільки промисловий, але й транспортний центр країни. До столиці із всіх кінців країни сходиться 11 головних залізничних магістралей і понад півтора десятки важливих шосейних доріг. Залізницям у Франції важко суперничати з автомобільним транспортом. Довжина основних залізничних ліній у країні не набагато більше 45 тис. км., а густа мережа шосейних доріг, покритих бетоном або асфальтом, досягла вже 500 тис. км. Повітряні “ворота” Парижа аеропорти Орлі й Бурже - щорічно пропуськають понад 3 млн. пасажирів і велику кількість вантажів.

Париж торговий центр Франції. Кожний десятий житель столиці зайнятий у торгівлі. Крім більших універсальних магазинів і безлічі дрібних крамниць, у місті десятки ринків. Самий великий з них - Центральний ринок.

До півдня від Парижа лежить плоськогір’я Центрального масиву. Це самий великий район країни. Південні схили гір майже суцільно покриті виноградником. Під виноградники зайнято в країні близько 1,5 млн. га; виноградство - одна з головних галузей французького землеробства. У виробництві вина Франція посідає друге місце у світі після Італії.

На сході Центрального масиву при злитті р. Сени з іншою великою рікою південно-східної Франції - Роною, розташований м. Ліон - другий після Парижа транспортний вузол, промисловий і культурний центр. У Ліоні і його пригородах 700 тис. жителів. Місто здавна славиться виробництвом шовку. У Лионськом музеї, єдиному у своєму роді, зібрані зразки більше 400 тис. шовкових виробів. У лионськом районі побудовано чимало підприємств нових галузей промисловості хімічної, кінематографічної, автомобілебудівної. Велике значення мають також заводи, що виготовляють верстати й машини для текстильної промисловості. З Ліоном тісно зв’язаний розташований недалеко від нього м. Сент-Етьенн. У цьому місті більше 200 тис. жителів. Він оточений з усіх боків шахтами Луарського вугільного басейну. На базі дешевого палива в місті давно розвилася металургія, а потім з’явилися металообробні й збройові заводи. Русло Рони перекрито декількома греблями гідроелектростанцій. Енергія Ронського каськаду надає руху моторам на заводах і фабриках багатьох міст південно-східної Франції. Широко застосовують її й для виплавки алюмінію. Сировина для цього - боксити добуваються в південній провінції Прованс.

На крайньому сході Средиземноморського узбережжя Франції між горами, покритими вічно зеленою рослинністю й ніжно-блакитним морем, затиснута неширока смужка землі - Блакитний берег. Краса пейзажів і субтропічний клімат створили містам цього куточка Франції славу першокласних курортів (такі як усім відомі Ніццу й Канни) .

Французькі вчені внесли великий вклад у світову науку. Натуралісти Ж. Ламарк і Ж. Кюв’є створили еволюційну теорію, що заклала основу дарвінізму. Мікробіолог Л. Пастер розробив методи запобіжних щеплень проти різних заразних хвороб. У таємні таємниці природи проникнули фізики Беккерель, П. Кюрі, М. Ськладовськая-Кюрі, П. Ланжевен, чоловіки Жоліо-Кюрі исследовавшие радіоактивність хімічних елементів. Їхнього відкриття безмежно розширили влада людини над силами природи.

Великі французькі просвітителі - Ф. Вальтер, Д. Дідро, Ж. Руссо й інші проголошували принципи розуму, відстоювали людські права, виступали проти станової нерівності, католицької церкви й сваволі. Драматург Ж. Мольер і байкар Ж. Лафонтен виразили у своїх добутках ідеї гуманізму, бичували неправда, жадібність, неуцтво, лицемірство й тупість. Найбільший письменник Віктор Гюго виступав як захисник республіканських демократичних ідей у період реакції, після розгрому революцій 1830 і 1848 р.

Почуття щирої дружби й багаторічна спільна робота зв’язували російського біолога И. И. Мечникова й французький ученого Л. Пастера; друзями були И. С. Тургенєв і Г. Флобер, М. Горький і Р. Ролланд.

Pages: 1 2