У карному законодавстві Росії не було й поки немає вичерпного рішення питання про форми (видах) співучасті в злочині. Не використовується в ньому й саме поняття “форма співучасті”, як і поняття “вид співучасті”. У спеціальній і навчальній літературі про співучасть у злочині варіанти класифікації співучасті в злочині досить різноманітні, що обумовлено в основному розходженням у критеріях розподілу співучасті в злочині на форми або види. Нерідко те, що в одному місці позначається поняттям “форма співучасті”, в іншому місці позначається як “вид співучасті” впреступлении.
Найбільш оптимальним варіантом класифікації співучасті в злочині з позицій карного закону, широти охоплення всіх відомих практиці випадків прояву цієї специфічної форми злочинної діяльності, глибини проникнення в її особливості представляється найбільше що часто зустрічається розподіл всіх випадків співучасті в злочині, з одного боку, на форми, а з іншого боку - на види співучасті. З деякими корективами він може бути взятий за основу
Відповідно до цього варіанта класифікації всі випадки співучасті в злочині спочатку підрозділяються на види: простої співучасть (соисполнительство) і складне (при наявності в ньому фігур підбурювача, пособника або організатора), а потім на форми співучасті в злочині: співучасть без попередньої змови, співучасть із попередньою змовою, організована група й злочинна організація. По суті, у цьому варіанті представлені дві класифікації з використанням різних критеріїв, покладених в основу розподілу
Розподіл співучасті на види зроблено з використанням такого критерію, як розходження в характері поводження співучасників злочину, а розподіл на форми - з використанням ознаки ступеня погодженості поводження співучасників разом із зовнішніми його проявами. Однак розходження в характері поводження співучасників (критерій розподілу на види) насамперед орієнтує на особливості образа злочинного поводження співучасників злочину (підбурювання, пособництво, організаторські дії, виконавські дії) і заслоняє особливості спільної злочинної діяльності при простому виді співучасті й складному його виді
Всі спільно діючі особи при соисполнительстве (простий вид) безпосередньо своїми діями виконують об’єктивну сторону діяння, передбаченого статтею Особливої частини КК, тобто безпосередньо впливають на об’єкт охорони. У випадках же складної співучасті (коли поряд з виконавцем у злочині беруть участь підбурювач, пособник або організатор) особливість спільної злочинної діяльності проявляється в тім, що тільки виконавець (співвиконавці) безпосередньо своїми діями виконує об’єктивну сторону діяння, передбаченого статтею Особливої частини КК, а інші співучасники виконують її опосередковано, тобто за допомогою дій виконавця (співвиконавців).
Із сказаного випливає, що акцент повинен робитися не на розходженні в характері дій співучасників, а на обумовленому цим розходженням тім або іншому способі спільного впливу на об’єкт охорони - тім або іншому, так сказати, “способі виробництва” злочину. Тому як критерій розподілу співучасті в злочині на зазначені два види повинен бути взятий обумовлений розходженням у характері дій співучасників спосіб безпосереднього або опосередкованого спільного їхнього впливу на об’єкт охорони
Особливості того або іншого способу впливу на об’єкт охорони знаходять пряме відбиття в різних формулах кримінально-правової кваліфікації вчиненого у випадках простої й складної співучасті. У конкретних випадках простої співучасті вчинене виконавцями (співвиконавцями), як тільки воно вписується в рамки об’єктивної сторони діяння, передбаченого Особливою частиною КК, кваліфікується прямо по відповідній статті (частини статті) Особливої частини КК, тобто без посилання на ст. 33 Загальної його частини. У випадках же складної співучасті вчинене виконавцем (співвиконавцями) на тім же підставі також кваліфікується прямо по відповідній статті (частини статті), передбаченою Особливою частиною КК, а вчинене іншими співучасниками (підбурювачем, пособником або організатором), як правило, - по тій же статті Особливої частини КК, але з обов’язковим посиланням наст. 33 Загальної його частини
Таким чином, цей варіант класифікації співучасті в злочині цілком заснований на законі (ст. ст. 33, 34 КК), прямо працює на відповідному закону кваліфікацію вчиненого й індивідуалізацію покарання, з достатньою ясністю орієнтує як на особливості способу спільної злочинної діяльності, так і на розходження в характері й ступені участі в злочині кожного співучасника
Відносно іншого варіанта класифікації співучасті в злочині (розподілу його на згадані вище форми) необхідно насамперед хоча б коротко сказати про доречність уживання поняття “форма співучасті” для позначення того або іншого члена розподілу
Поняття “форма” має місце лише стосовно до якогось одиничного предмета, явищу, процесу. Не можна говорити про форму відносно цілого класу предметів або явищ, поєднуваних по якому-небудь загальному для них ознаці. Особливості одного предмета, що повторюються в інших предметах, дозволяють відокремити їх у певний клас, для позначення якого завжди доречно збірне поняття “вид”. Поняття “форма” несе інше значеннєве навантаження й у ролі збірного поняття не вживається. Тому й відносно членів розподілу стосовно до другого варіанта класифікації співучасті в злочині уместнее користуватися поняттям “вид співучасті”. Курсова робота із предмета: “Карне право”
Далі, погодженість поводження співучасників, зовнішнім проявом якої служать змова (угода) у письмовій або усній формах, жести, знаки або просто візуально помітна спрямованість і координація їхніх дій, береться в єдності об’єктивний і суб’єктивного як критерій розподілу співучасті на види в цьому варіанті його класифікації. Тому, всупереч твердженням з боку його критиків, ніякої підміни критерію тут не відбувається
З обліком сказаного позначимо основні параметри кожного з видів цього варіанта класифікації співучасті впреступлении.
Співучасть без попередньої згоди включає всі випадки участі в злочині, коли згода в поводженні співучасників виникло в процесі здійснення злочину (наприклад, при зґвалтуванні один співучасник просить іншого не давати потерпілої пручатися, що останній і виконує). Ситуація не міняється, якщо інший співучасник приєднується точно в такий же спосіб до зґвалтування зі своєї ініціативи й при відсутності прохання в зазначеному сприянні (мовчазна угода). Аналогічно тому у випадках убивства або заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю людини виконавець може мовчачи прийняти й використовувати ніж або інший предмет від пособника під час здійснення злочину або безпосередньо перед його початком
Погодженість у таких випадках мінімальна, що припускає знання співучасника про злочинне поводження, що приєднується, іншого й бажання або свідоме допущення з’єднання злочинних зусиль і витекающего із цього злочинного результату
При цьому у випадках, спеціально передбачених законом, злочин, у якому беруть участь два й більше співвиконавці, розглядається як доконане “групою осіб” (частина перша ст. 35, ст. ст. 105, 131 і ін.). Це підвищує небезпека вчиненого й тягне більше строге покарання на підставі й у межах, установлених у законі, тобто здійснення злочину “групою осіб” (групою співвиконавців) розцінюється або як кваліфікуюча обставина, або як обставина, що обтяжує покарання (ст. 63 КК).
Складна співучасть у рамках терміна “група осіб” закон виключає (ст. 35 КК).
Співучасть із попередньою згодою має місце у випадках, коли угода про спільну участь у здійсненні злочину відбулося заздалегідь, до початку його здійснення. Це забезпечує взаємну поінформованість про те, у здійсненні якого саме злочину передбачається брати участь і в якій ролі, а також більше високий рівень погодженості в порівнянні зі співучастю без попередньої згоди
Співучасть із попередньою згодою може бути як простим (соисполнительством), так і складним і кваліфікується звичайно по формулах, властивим для простого й складного видів співучасті
Збережи - » Форми співучасті . З'явився готовий твір.