Нагадаємо, що здоров’я —і це не тільки відсутність хвороб, певна рівень фізичної тренованості, підготовленості, функціонального стану організму, що є фізіологічною основою фізичного й психічного благополуччя. Виходячи з концепції фізичного (соматичного) здоров’я (Г. Л. Апанасенко, 1988) , основним його критерієм варто вважати енергопотенциал біосистеми, оськільки життєдіяльність будь-якого живого організму залежить від можливості споживання енергії з навколишнього середовища, її акумуляції й мобілізації для забезпечення фізіологічних функцій. По B. И. Вернадському, організм являє собою відкриту термодинамічну систему, стійкість якої (життєздатність) визначається її енергопотенциалом. Чим більше потужність і ємність реалізованого енергопотенциала, а також ефективність його витрати, тим вище рівень здоров’я індивіда. Тому що частка аеробної енергопродукции є переважною в загальній сумі енергопотенциала, те саме максимальна величина аеробних можливостей організму є основним критерієм його фізичного здоров’я й життєздатності. Таке поняття біологічної сутності здоров’я повністю відповідає нашим поданням про аеробну продуктивність, що є фізіологічною основою загальної витривалості й фізичної працездатності (їхня величина детермінована функціональними резервами основних систем життєзабезпечення-кровообігу й подиху) . Таким чином, основним критерієм здоров’я варто вважати величину МПК даного індивіда. Саме МПК є кількісним вираженням рівня здоров’я, показником “кількості” здоров’я. Крім МПК важливим показником аеробних можливостей організму є рівень порога анаеробного обміну (ПАНО) , що відбиває ефективність аеробного процесу. ПАНО відповідає такій інтенсивності м’язової діяльності, при якій кисню вже явно не вистачає для повного енергозабезпечення, різко підсилюються процеси беськислородного (анаеробного) утворення енергії за рахунок розщеплення речовин, богатих енергією (креатинфосфата й глікогену м’язів) , і нагромадження молочної кислоти. При інтенсивності роботи на рівні ПАНО концентрація молочної кислоти в крові зростає від 2,0 до 4,0 ммоль/л, що є біохімічним критерієм ПАНО. Величина МПК характеризує потужність аеробного процесу, тобто кількість кисню, що організм здатний засвоїти (спожити) в одиницю часу (за 1 хв) . Вона залежить в основному від двох факторів: функції кислородтранспортной системи й здатності працюючих кістякових м’язів засвоювати кисень. Ємність крові (кількість кисню, що може зв’язати 100 мол артеріальної крові за рахунок з’єднання його з гемоглобіном) залежно від рівня тренованості коливається в межах від 18 до 25 мол. У венозній крові, оттекшей від працюючих м’язів, утримується не більше 6-12 мол кисню (на 100 мол крові) . Це означає, що висококваліфіковані спортсмени при напруженій роботі можуть споживати до 15-18 мол кисню з кожних 100 мол крові. Якщо врахувати, що при тренуванні на витривалість у бігунів і лижників хвилинний обсяг крові може зростати до 30-35 л/хв, то зазначена кількість крові забезпечить доставку до працюючих м’язів кисню і його споживання до 5, 0-6,0 л/ мін-це і є величина МПК. Таким, найбільш важливим фактором, що визначає й лімітує величину максимальної аеробної продуктивності, є кислородтранспортная функція крові, що залежить від кисневої ємності крові, а також ськорочувальної й “насосної” функції серця, що визначає ефективність кровообігу. Не менш важливу роль грають і самі “споживачі” кисню —і працюючі кістякові м’язи. По своїй структурі й функціональних можливостях розрізняють два типи м’язових волокон —і швидкі й повільні. Швидкі (білі) м’язові волокна-це товсті волокна, здатні розвивати більшу силу й швидкість м’язового ськорочення, але не пристосовані до тривалої роботи на витривалість. У швидких волокнах переважають анаеробние механізми енергозабезпечення. Повільні (червоні) волокна пристосовані до тривалого малонотенсивной роботі —і за рахунок великої кількості кровоносних капілярів, змісту міоглобіну (м’язового гемоглобіну) і більшої активності окисних ферментів. Це окисні м’язові клітки, енергозабезпечення яких здійснюється аеробним шляхом (за рахунок споживання кисню) . Оськільки ськлад м’язових волокон в основному генетично обумовлений, при виборі спортивної спеціалізації цей фактор повинен обов’язково враховуватися. Так, у бігунів на довгі дистанції й марафонцев м’яза нижніх кінцівок на 70-80 % ськладаються з повільних окисних волокон і тільки на 20-30% —ізі швидких анаеробних. У бігунів-спринтерів, стрибунів і

Pages: 1 2 3