Ф. И. Тютчев відомий поет XIX століття. Його творчість дуже емоційно: у ньому ми почуємо й шум весняних вод, И перший грім, і безмовну любов, і філософські міркування. Кожний його вірш наповнений глибоким Змістом, про яке неможливо догадатися відразу ж. Тютчев - філософ. Він намагається зрозуміти мир, що оточує його. Він сприймав мир таким, який він є

Він знав, що будь-яке «сьогодні» і «завтра» є не що інше, як крапка в Невимірному просторі часу. Філософська лірика - одна з тем його літературної спадщини. Одним з таких Віршів є “Silentium”. Слово silentium з латинської мови переводиться як “ мовчання”. Уже в назві укладена основна думка Вірша - самітність письменника, його внутрішній мир, схована від сторонніх очей

Не дивлячись на малий обсяг вірша, зміст у ньому величезний. У цьому вірші сказане все те, що ніхто Не зміг би передати прозою. Вірш складається із трьох строф і його не можна ділити на частині, тому що думка Перетікає з однієї строфи в іншу. І якщо ми розділимо їх, то можемо не зрозуміти повного змісту

Перша строфа починається й закінчується зі слова “мовчи”. Поет не випадково акцентуирует наша увага на Цьому слові. Це не тільки назва вірша, але й головний зміст його. Мовчи, ховайся й тай И почуття й мрії свої - Пускаючи в щиросердечній глибині Встають і заходять оне Безмовно, як зірки в ночі, Любуйся ними - і мовчи. Читаючи ці рядки, ми усі права захищені 2001-2005 представляємо, як зірки сходять на небо, як вони ярки на яснім небі. Так і людські Думки народжуються «у щиросердечній глибині», десь глибоко, там, де сторонній погляд не зауважує їх. Як серцю висловити себе?

Іншому як зрозуміти тебе? Чи зрозуміє він, чим ти живеш? Думка виречена є неправда. Підриваючи, обуриш ключі, Харчуйся ними - і мовчи

Поет говорить про те, що навіть якщо ці думки здадуться нам настільки ясними й нам захочеться їх повідати Іншому, те цього іншого вони можуть просто засліпити, і він не зрозуміє не змісту їх, не їх значенья. Лише жити в собі самому вмій - Є цілий мир у душі твоєї Таинственно-волшебних дум; Їх оглушить зовнішній шум, Денні розженуть промені, Слухай їх пенью - і мовчи!.. Розповівши свої думки іншому ми можемо обурити його, і тому треба жити у своєму світі

Адже ми загадка… і не Тільки для навколишніх, але й для самого себе. І якщо ми повідаємо свої думи миру, то вони як птахи можуть Розлетітися. “Silentium” це філософські міркування поета про внутрішній світ людини, про тім як у ньому жити

Коли Читаєш рядка вірша, почуваєш глибоке страждання самотньої душі поета. Почуваєш його переживання і Його сумніви. У цьому вірші Ф. И. Тютчев зміг передати такі почуття, які складно було б виразити в Прозі Автор твору: Трунова Юля [email protected]

ru