«Энеида» И. П. Котляревского | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

«Энеида» И. П. Котляревского

Бути або не бути українському народу? Бути! - відповіла на це питання поема. Є така легенда: коли боги ділили між людьми таланти, те одна людина вибрала собі сміх… І тільки потім боги отямилися, побачивши, що людина, обдарована сміхом, може бути сильніше богів. Можна впевнено затверджувати, що й цією людиною був Іван Котляревский. Котляревский, за словами Д. Обрадовича, своєї «Энеидой» показав, що наші нації не тільки співає плачу, а й сміється співати. Авторові вдалося підтвердити народну мудрість: якщо ти вірний син народу, то бережи свою пісню й віру більше, ніж границі

Сама характерна риса поеми - народності. Дивуєшся й захоплюєшся картинами народного життя, які наскрізь пронизують добуток. І який же талант треба мати, яку проникливу спостережливість, як треба було близько стояти до народу, що любов плекати до рідної мови, щоб так чудово, майстерно й реалістично зображувати ці картини!

У поемі соковито змальовано богатими, різноманітними фарбами народні гуляння, свята, ігри й танці, звичаї й повір’я, народний одяг і домашня обстановка; називаються десятки народних страв; троянци носять численні українські імена; українські назви дані й багатьом селам, містам, місцевостям; із щирим милуванням описані святкові розваги, сцени вечірниці й ворожіння

Котляревский вражає кулинарно-гастрономичной поінформованістю: яку тільки їжу не вживали троянци - галушки, лемишку, кулиш, запивали брагою й горі травою. І все це - прості селянські страви. А який багатий вибір одягу в героїв добутку! Венера одягнена чудово. Юнона «сховала під кибалку мичку», «взяла шнурівку й спідницю». На Дидоне «караблик бархатовий», «спідниця й корсетка шовкова». У поемі згадується багато ігор, як наприклад: у свинки, у панаса, у журавля. Подає автор і відомості про українські народні інструменти й танці: Бандура горлиці бриньчала, сопілка … Навкруги дівчини танцювали. Троянци знають багато пісень. І яких же пісень! Про Сагайдачного співали, Мабуть, співали й про Січ! Не випало з поля зору письменника й образотворче мистецтво. Для прикраси царських палат Латинь привезли картини: «Портрети всіх богатирів…».

Це цілий каталог картин, які були поширені тоді й у поміщицьких будинках і в селянських будинках. Захоплюють читача народні легенди: казкові образи - кобиляча глава, чоботи-скороходи, килим-літак. А один із самих колоритних казкових образів довбня-яга, - чудовий добуток народної фантазії

  • А ще: Котигорох, Іван-царевич,
  • Кощій із прескверною ягою
  • И дурень зі ступою нової

Як глибоко треба було знати И. П. Котляревському життя, історію й культуру народу, щоб з такою колоритністю й точністю все це описати. Особливо яскраво виявляється народності поеми в описах потойбічного миру - пекла й раю, у яких ми довідаємося життя й побут народу на цій «грішній» землі, довідаємося взаємини між людьми, їхньої звички, натури

Ці картинки - теперішня енциклопедія для етнографа з описами вечірниці, ворожіння й шепотіння, народного лікування. Подавши картину вечірниці, письменник із глибоким знанням народних рядів описує далі ворожіння, пророкування долі Енеєві. Як один з елементів народностей поеми слід зазначити наявність у ній народних імен, носіями яких були козаки-українці. От кого, наприклад зустрів Еней у підземному царстві:

  • Педька, Терешка, Шелифона,
  • Панька, Єфрема й Харка…

Картини життя й побуту змальовані И. П. Котляревським на основах глибоких

знань вірувань і подань із народних джерел:

  • Піду я до людей старих,
  • И попрошу їх розповісти,
  • Що чули від дідів своїх

«Энеида» - добуток великої сили й краси, добуток, що має важливе пізнавальне значення, добуток, де відбивається все життя народу: його дія, його поняття, його думи, бажання, надії, радості й суми. О. Билецкий сказав: «Всією своєю поемою Котляревский продемонстрував незвичайну силу й волю народу до життя».

Збережи - » «Энеида» И. П. Котляревского . З'явився готовий твір.

«Энеида» И. П. Котляревского





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.