Екологія (природа й людина)

У наші дні дуже серйозно коштує питання про захист навколишнього середовища. Бездумна діяльність людини протягом століть зруйнувала середовище перебування, але двадцяте століття з’явилося часом екологічних катастроф. І письменники не можуть залишитися осторонь від рішення цієї насущної проблеми. Мені хочеться зупинитися на двох яскравих іменах: Валентині Распутіні й Чингизе Айтматові

Вони дуже талановиті, вдумливі, самобутні особистості. Протягом уже багатьох лет у своїх художніх і публіцистичних добутках ці письменники “б’ють сполох” – намагаються звернути увагу суспільства й влади країні, що претримає на екологічну обстановку в. Якщо про лихо, що загрожує людству, стали писати в. пресі лише в останні десять-п’ятнадцять років, то Ч. Айтматов ще в 70-е роки у своїй повісті “Після казки” (“Білий пароплав”) заговорив про цю проблему. Він показав згубність, безвихідність шляху, якщо людина губить природу

Вона мстить виродженням, бездуховністю. Цю же тему продовжує письменник і в наступних своїх добутках: “И довше століття триває день” (“Буранний полустанок”), “Плаха”, “Тавро Кассандры”. Особливо сильне враження робить роман “Плаха”.

На прикладі вовчої сім’ї автор показав загибель дикої природи від господарської діяльності людини. І як страшно стає, коли бачиш, що при порівнянні з людиною хижаки виглядають більше гуманними й “людяними”, чим “вінець утвору”. Так заради якого блага в майбутньому людин приносить на плаху своїх дітей? Це питання виникає й при читанні творів Валентина Распутіна “Прощання із Запеклої” і “Пожежу”. Це притчі, які покликані зупинити хижацьке розгарбування багатств Росії

Письменник талановито показує “пожежу”, що спалює душі людей, зайнятих &copy A L L S o c h. r u тільки наживою, що мріють за всяку ціну розбагатіти, а там… Але не виходить залишитися “чистеньким”, людина перестає бути творцем, творцем. Спочатку він губить навколишнє середовище, залишаючи від лісів одні пні, затопляючи стародавні села, цвинтарі предків, родючі землі, а потім внутрішній “пожежа” спалює його. Такі різні художники, але як співзвучні їхні думки, однакові підсумки, до яких приходять їхні герої. Людина не цар природи, а складова її частина. Якщо гине якась ланка цього ланцюга, то погроза нависає над усіма. Коли ми зрозуміємо це?! Настав час зупинитися, припинити самознищення

Треба жити в гармонії із природою. Тоді мир наступить і в душі кожного. Я вірю вэто.

Збережи - » Екологія (природа й людина) . З'явився готовий твір.

Екологія (природа й людина)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.