Ця тема - разом з тим проста й складна. Проста, тому що немає людини, який би не міг сказати, що таке хліб. Складна, тому що досить символічним є хліб для всіх нас. Далі треба писати, що без хліба людин не проживе. Проблема в тім, який хліб мати на увазі. Так, хліб входить у денний раціон, напевно, 90 % людей і в багатьох мовах символізує їжу як таку. Але дуже небезпечно зупинятися тільки на житньому або пшеничному хлібі. Думаю, тут треба говорити властиво про людське щастя. Самі щирі подання про щастя зустрічаємо у святкових побажаннях, коли бажають, щоб був:

• Мир на землі й
• Хліб на столі

Це правда, і не вся. Приклад сучасних розвинених держав доводить, що й надлишки хліба на столі не роблять людини щасливим. Більше того, як затверджує статистика, найбільший відсоток самогубців у світі доводиться на американських мільйонерів - людей, які могли б кожний прокормити кілька областей, а те й маленька держава! Чому ж ці люди йдуть із життя? «Не хлібом самим буде жити людина…». Наскільки правильні слова! Скільки суспільних експериментів (наприклад, соціалізм у СРСР і Китаю) провалилося через не облік цього. Неправда, що в здоровому тілі - здоровий дух. Скоріше, навпаки. Залізне здоров’я й тугі м’язи ще нікого не врятували від страху за життя рідних, невизначеного майбутнього, незнання мети в житті, не навчили теперішніх людських відносин. У багатьох в’язницях спостерігають ситуацію, коли кремезні «бугаї» вислужуються перед худими «авторитетами», які беруть гору тільки силою духу. Та й у фізичному світі та ж саме - смерть приходить тоді, коли із сильного тіла виходить невидиме життя. І тут уже нічого зробити неможливо.

Людині для повноцінного існування духовний хліб потрібний так само, як і фізичний. Культура, утворення, переконання, внутрішня шляхетність, чуйність і такт - все це потрібно гармонійної особистості. Але найбільше людині потрібний Хліб життя, Слово Боже. Багато років ми спочатку відкрито воювали з ним, а потім просто замовчували, прикриваючись розмовами про необхідність «бути як всі», «головне - без крайностей і відхилень», «це - моя особиста справа…». Тепер - унікальний час волі й права вибору. Ніщо так не змінює людину до кращого, чим спадкування біблійних ідеалів. Ми - свідомі особистості й не можемо ухилятися від складних рішень тільки тому, що «так роблять всі», а «так не робить ніхто». Прийшов час власної відповідальності. Для щастя потрібний хліб фізичний, але духовний - необхідний