Драматична поема Шиллера «Валленштейн»

Поема починається із прологу, у якому від імені автора дається коротка характеристика Німеччини в епоху Тридцятирічної війни ( 1618-1648), описується головна діюча особа – генералісимус імперських військ Валленштейн, а також точно вказується час що відбувається – 1634 р. Дія п’єси «Табір Валленштейна» розвертається біля одного з найбільших міст Богемії, Пильзена. Тут розташувалися війська імператора під предводительством герцога Фридландского. Сюжету в цій частині трилогії ні, це сцени з життя простих солдатів. От маркітантка із сином, що уже давно кочує з армією. От наймані солдати з різних місць, вони вже не раз перемінили своїх хазяїв у пошуках більше надійного заробітку. Вони завжди раді обміняти награбоване добро, програти його в карти, випити стаканчик провина за свого щасливого герцога Фридландского. Серед них і капуцин, що намагається наставити солдатів на шлях праведного життя. У табір забрідають і селяни прилеглих розорених війною сіл з метою чим-небудь поживиться тут. Одного з них, що играли у фальшиві кості, солдати ловлять, але потім відпускають

По таборі ходить слух, що більшу частину армії імператор збирається направити в Нідерланди, але солдати не хочуть підкорятися наказу імператора, Валленштейн їм «рідний батько», це він об’єднав безліч різних полків у єдину армію, він платить їм платня із власної кишені, їхнє бажання – це залишитися з ним. Солдати вирішують, щоб кожний полк написав рапорт із проханням залишитися зі своїм генералом, а Макс Пикколомини, командир кірасирського полку, нехай передасть їх імператорові

У другій частині трилогії місце дії переноситься в Пильзен. У ратуші міста збираються командири тридцяти полків, що коштують у стін Пильзена. Тут же міністр імператора фон Квестенберг із наказами монарха. По слухах, він присланий, щоб змістити Валленштейна. У розмовах між собою командири полків Илло, Бутлер, Изолани підтримують герцога Фридландского. Тло Квестенберг розмовляє із другом герцога, Октавио Пикколомини, що у душі на стороні імператора, йому не подобається прагнення Валленштейна ксамостоятельности.

У ратушу прибувають дружина й дочка герцога Фридландского, яких у дорозі з Австрії супроводжував Макс Пикколомини. Валленштейн розмовляє зі своєю дружиною, його цікавить насамперед їхній візит у Відень. Герцогиня з гіркотою повідомляє чоловіка, що відношення при дворі до них перемінилося, з милості й довіри все переросло в «церемонний етикет». З листів, отриманих з Відня, генералісимус довідається, що йому знайдений спадкоємець, син імператора, юний Фердинанд. Валленштейну необхідно ухвалити рішення щодо своїх подальших діях, але він бариться

У замку герцога збираються командири полків. Міністр Квестенберг передає їм наказ імператора очистити від військ Богемію й направити їх на звільнення від лютеран Регенсбурга. Вісім же полків відправляться в Милан для супроводу кардинала-інфанта по шляху в Нідерланди. Більшість командирів виступають проти наказу. Свояк же Валленштейна, граф Терцки, і фельдмаршал Илло розробляють план, як їм остаточно переманити полки на сторону герцога й змусити не підкоритися наказу імператора Вони становлять текст присяги на вірність Валленштейну, що повинні будуть підписати командири полків

Графиня Терцки, сестра герцога, присвячена в серцеві справи своєї племінниці Теклы, намагається вселити їй, що, як дочка гідного батька, вона повинна скоритися волі батька, що їй сам вибере нареченого. Текла ж любить Макса Пикколомини й упевнена, що зможе відстояти своє почуття в очах батька, У графині ж Терцки інше на розумі, вона сподівається, що любов Макса до дочки Валленштейна зв’яже руки його батькові, і Октавио залишиться на стороні герцога

У будинку Терцки застілля, на яке запрошені всі командири полків. Наприкінці, коли випито вже досить провина, Илло й граф просять командирів підписати клятву вірності Валленштейну, у якій нібито немає нічого суперечній їхній присязі імператорові. Усі підписують, і навіть Октавио, лише Макс Пикколомини під прийменником того, що всі дела він завжди робить на свіжу голову, ухиляється

Будинку між батьком і сином Пикколомини відбувається відверта розмова, у якому Октавио повідомляє, що герцог Фридландский збирається відняти в імператора війська й передати їхньому ворогові – шведам. Для цього на вечірці в Терцки їх і змусили підписати клятву, тобто присягнути Валленштейну. Макс не вірить, що це ідея самого герцога, швидше за все це інтриги його оточення. У цей час прибуває кур’єр від командира полку Галлеса, що відмовився зі своїми солдатами прибути в Пильзен. Він повідомляє, що людьми Галлеса був захоплений посильний герцога з його листами до шведів. На них печатка з гербом Терцки, і зараз вони на шляху у Відень. Октавио показує синові імперський указ, по якому, у випадку незаперечних доказів зради Валленштейна, він на короткий строк повинен очолити війська герцога до прибуття Фердинанда. Максу Пикколомини важко розібратися в цих «хитросплетеннях», він кидається в замок до герцога, щоб самого його запитати про правду. Його останні слова: «И перш ніж досягне день кінця, втрачу друга я – або батька».

Дія останньої частини драматичної поеми починається в Пильзене. Астролог пророчив Валленштейну по стані планет, що для нього наступила слушна мить. Приходить граф Терцки, листа до шведів перехоплений, виходить, їхній задум відомий ворогові. Тепер треба діяти, але герцог Фридландский як і раніше бариться

До Валленштейну прибув полковник Врангель від шведів. У нього лист від канцлера, у якому той пропонує герцогові богемскую корону в обмін на дві міцності Эгру й Прагу. Передчуття не обдурило Валленштейна, шведи йому не довіряють. Герцог намагається пояснити Врангелю, що здача Праги буде означати для нього втрату підтримки у військах, адже це столиця Богемії. Хитрий шведський полковник, що вже знає про долю посланця Валленштейна до шведів, розуміє, що герцог загнаний у кут, зворотної дороги в стан імператора йому ні, тому він готовий відмовитися від задуму одержати Прагу. Усі чекають остаточного рішення генералісимуса

Як і що раніше довіряє Октавио Пикколомини Валленштейн відправляє його у Фрауенберг, де коштують іспанські полки, що змінили йому. Уставши на чолі їх, Октавио повинен буде стояти на місці й дотримувати нейтралітету. Сина ж Пикколомини про всякий випадок він залишає Впильзене.

У ставці герцога з’являється молодий Пикколомини, що бачить шведського полковника й розуміє, що батько його був прав. Він кидається до герцога, щоб переконати його не зв’язуватися зі шведами, інакше ім’я йому «зрадник». Валленштейн намагається виправдатися, але молодий герой непохитний, не можна змінити своїй присязі

Тим часом Октавио збирається в дорогу, але колись за допомогою імперського указу він намагається переконати окремих командирів полків, що коштують у Пильзена, піти з ним. Він переманює Изолани й Бутлера. Бутлер вирішує навіть взяти на себе роль вивідача у ворожому стані й залишитися з герцогом, щоб до кінця виконати свій борг перед імператором. Вертається додому після зустрічі з Валленштейном Макс. Він явно сам не свій, всі надії його звалилися, але й з батьком він їхати відмовляється

Текла, довідавшись про зраду батька імператорові, розуміє, що щастя її з Максом неможливо. До того ж графиня Терцки повідомила Валленштейну про любов дочки до молодого Пикколомини, і той різко негативно поставився до вибору Теклы. Він бажає дочки «вінценосного» чоловіка

Входять граф Терцки й Илло, Октавио повів з Пильзена частина військ, крім того, вернувся гонець із Праги, варта схопила його й відняла лист, адресований генералісимусові. Багато міст Богемії, у тому числі й столиця, присягнули імператорові. Валленштейн втрачає союзників. В апартаменти герцога просяться десять паппенгеймских кірасир. Вони хочуть почути від нього особисто відповідь на обвинувачення в зраді імператорові. Валленштейн пояснює, що в ім’я миру в Німеччині він уклав тимчасовий сполучник з ненависними йому шведами, але незабаром він їх прожене. У цей час Бутлер повідомляє, що полк графа Терцки на своєму прапорі замість герба імператора водрузив герб герцога Фридландского. Кірасири поспішно йдуть. У полицю паппенгеймцев починається бунт, вони жадають від Валленштейна видати їм їхнього командира Макса Пикколомини, якого, за їхніми відомостями, герцог силою втримує взамке.

Макс дійсно перебуває в замку герцога, він прийшов до Текле, щоб від її почути, чи прийме вона його любов, якщо він змінить своєму боргу й імператорові. Дочка Валленштейна призиває його залишитися вірним собі, навіть якщо долі завгодно розлучити їх.

Паппенгеймцы тим часом захопили двоє міських воріт, вони відмовляються підкоритися наказу Валленштейна відступити й уже направляють пушки убік замка. Герцог Фридландский відпускає Пикколомини й наказує готовити вірні йому полки до походу, він з ними направляється в міцність Эгру.

Pages: 1 2

Збережи - » Драматична поема Шиллера «Валленштейн» . З'явився готовий твір.

Драматична поема Шиллера «Валленштейн»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.