ЦІКАВІ ФАКТИ ІЗ ЖИТТЯ Ж. Б. МОЛЬЄРА

Майбутній драматург жив у будинку, який парижани називали «мавпячим». На рогах приємної триповерхової споруди будівельник XV століття розташував скульптурні дерев’яні зображення помаранчевих дерев, на яких маленькі мавпочки зривали плоди. «Доброзичливці» казали, що нічого дивного немає в тому, що старший син шановного Поклена став блазнем.

Драматург не відмовився від своїх мавп і на схилі віку, проектуючи свій герб, зобразив на ньому своїх хвостатих приятельок, які стерегли батьківський будинок.

Мольєр та його друзі назвали свій театр «Блискучим театром», а всі, хто входили до його складу, назвали себе «Діти Сім’ї».

Мольєр грав у чужих трагедіях трагічні ролі, а у своїх фарсах був коміком. І тут виявилася одна обставина: у трагічних ролях він мав у кращому випадку середній успіх, але нерідко траплялися такі випадки, коли в бідного трагіка, який виступав із короною якого-небудь трагічного високоповажаного героя на голові, жбурляли яблуками.

Але коли після трагедії показували фарс і Мольєр, переодягнувшись, перетворювався на коміка, публіка починала реготати, аплодувати.

12 травня 1664 р. у Версалі була поставлена перша редакція комедії «Тартюф». Але паризький архієпископ та королева мати добилися її заборони. П’ять довгих років без упину

Боровся Мольєр за свою комедію, його не зупинили погрози

Церковників, які вимагали в короля найвищої кари для нього:

Спалення на вогнищі.

5 лютого 1665 р. відбулася прем’єра п’єси «Тартюф». Це стало театральною подією в Парижі, збір дійшов до нечуваної раніше цифри — двох тисяч восьмисот шістдесяти ліврів.

НАЙВІДОМІШІ ТВОРИ ДРАМАТУРГА

• «Закоханий лікар» (1658);

• «Кумедні манірниці» (1659);

• «Тартюф» (1664);

• «Дон Жуан» (1665);

• «Мізантроп» (1669);

• «Скупий» (1668);

• «Міщанин-щляхтич» (1670);

• «Витівки Скапена» (1671);

• «Удаваний хворий» (1673);

• «Шлюб із примусу» (1659);

«Лікар мимоволі» (1666);