Чудодійний пеницилл

В 1871 році на сторінках журналу “Лікар” розгорнулася дискусія медиків. Одні автори у своїх статтях затверджували, що в клітках зеленої цвілі розвиваються хвороботворні для людини мікроби. Інші начисто спростовували це, доводячи, що зелена цвіль зовсім нешкідлива для людей. “Хто ж з них прав?” – задумався редактор журналу “Лікар”, професор Військово-медичної академії В. А. Манассеин. Професор сам вирішив провести досвіди. Кінчиком сталевого прожареного пера він стряхнув із зіпсованого апельсина спори гриба пеницилла в пробірку, заповнену живильною рідиною. Незабаром на поверхні рідини з’явився пушок. Манассеин розглянув його під мікроскопом. Шкідливих мікробів не виявилося. Для повної впевненості досвід був повторений. Цього разу, розглядаючи цвіль під мікроскопом, між тоненькими нитками грибниці він помітив мікроби. Це повалило експериментатора в зневіру. Але професор переконався, що мікроби з’являються тільки в старій цвілі. Отже, молода цвіль не може нанести людині шкода

У той же час у Петербурзі працював лікар-дерматолог А. Г. Полотебнов. В 1872 р. до нього в клініку привезли хворого з незагойними ранами на руці. Були випробувані весь ліки, але безуспішно. І тоді Полотебнов згадав про досвіди свого колеги із зеленою цвіллю й вирішив виготовити з її ліки. Полотебнов взяв зіпсований апельсин з його скоринки стряхнув пензликом зелену цвіль у чашку з мигдальним маслом. Потім ретельно перемішав і отриманою сумішшю змазав пацієнтові рани. Через два дні рани хворого затяглися. Увірувавши в сильні антисептичні властивості створеного препарату, Полотебнов став успішно лікувати їм інших хворих, у яких були гнійні нариви. Тоді мікробіологічна наука робила перші кроки, і ніхто не міг пояснити чудодійні властивості зеленої цвілі. Однак ефективний лікувальний препарат чудового російського лікаря Полотебнова остаточно вирішив наукову суперечку. Була доведена не тільки доконана нешкідливість зеленої цвілі для людини, але й виявлені її чудова властивість – заліковувати рани й виразки. Зелена цвіль, що з’являється на поверхні сирих цегл, на апельсиновій кірці й в інших місцях складається зі спор корисного грибка зеленого кистевика, названого так за подібність із кистю (по-латинському – пенициллом). Про свої досвіди із зеленою цвіллю Полотебнов розповів в “Медичному віснику”. В 1873 р. у Петербурзі вийшла його книга за назвою “Про патологічне значення зеленої цвілі”.

Із хвороботворними мікробами успішно борються й дрібні гриби микромицети. В 1929 р. англійський мікробіолог професор Олександр Флемминг проводив експерименти з бактеріями. У плоских скляних чашках Петри вчений вирощував мікроби стафілокока на живильному розчині масляного бульйону. Випадково в одну чашку потрапила суперечки грибка пеницилла. Незабаром у цій чашці утворився кружечок зелені, що став розростатися. Після того як кружок став досить більшим, мутний від стафілококів агар посвітлів. По краях зеленого кружка позначився широкий світлий ободок чистого агару. Лише в країв чашки залишалися мікроби. Утворене грибком речовина Флемминг згодом назвав пеніциліном. Однак виділити його з бульйону вчений тоді не зміг. Тільки через 12 років А. Флемминг разом зі співвітчизниками – хіміками Х. Флори й Д. Чайному виділив з пеницилла антибіотик і очистили його.

Усього рік потрібен був радянським мікробіологам, щоб одержати вітчизняний пеніцилін. В 1941 р. в одному московському бомбосховищі вчені розставили чашечки з картоплею, змоченою старим розчином мідного купоросу. Це були пастки для цвілевих грибків. Як тільки в чашечках з’явився зелений пушок, його негайно відправляли в лабораторію, де професор З. В. Ермольева і її помічниця Т. И. Березина піддавали посів всебічним дослідженням. Експериментатори працювали як одержимі, поки не вдалося одержати із зелених кистевиков пеніцилін

Першим пацієнтом, зціленим радянським пеніциліном хризогенумом, виявився боєць, поранений у груди осколком снаряда. У польовому госпіталі осколок вийняли з його грудей, однак рвана рана довго не гоїлася. Мікроби стафілокока лютували в крові пораненого. Бійця в несвідомому стані доставили в Центральний госпіталь, де ввели потрібну дозу пеніциліну. Рана швидко стала гоїтися

У перші два місяці, завдяки лікуванню пеніциліном, у Центральному госпіталі поправилося більше тисячі фронтовиків

Пройшли роки. У різних містах нашої країни працюють підприємство з виробництва пеніциліну, де його одержують, вирощуючи зелену цвіль у величезних чанах. Препарат з пеніциліну, зовсім нешкідливий для людини, убиває не тільки золотавого стафілокока – смертоносного мікроба, що заражає кров, але й успішно придушує розвиток мікробів – збудників дифтерії, менінгіту, запалення легенів, сибірської виразки й інших хвороб

А як проявляє себе гриб пеницилл у природі ?

Мириади його суперечка розсіяні по всюди. Головне місце його перебування – ґрунт. Не будь пеницилла і його численних родичів, наша планета була б похована під горами різного сміття й життя би припинилося. Саме ці гриби першими утилізують лісові відходи. Від суворого Заполярья до жарких тропіків невтомно трудяться пеницилли, розвиваючи активнейшую діяльність по наведенню порядку вприроде.

Збережи - » Чудодійний пеницилл . З'явився готовий твір.

Чудодійний пеницилл





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.