Чому Хлестаков – головний герой комедії Н. В. Гоголя «Ревізор»?

Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може all soch © 2005 бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, сам по собі, як знає читач, особа досить пересічне. Скажу прямо, що для ошуканця з такими ефективними майбутніми результатами він занадто дурнуватий і простуватий

Словом, не тягне він на великого шахрая. Більше того, читач з’ясовує, що Хлестаков, властиво, і не збирався нікого обманювати. По нашому сучасному вираженню, Хлестаков цілком законослухняних парубків

Побачивши вперше у своїй кімнаті городничего, він страшно лякається й поводиться зовсім ідіотським образом. Лише поступово Хлестаков міркує, що відбувається довкола нього, але й зважившись подыграть збентеженою його появою батькам міста, воно займав пасивну позицію, не вважаючи його шалених хвастощів. Гоголь побудував дію комедії таким чином, що представники міської влади й люди імущі як би самі нав’язали Хлестакову цю гру. Вони немов самі жагуче хотіли бачити в цьому пройдисвіті важливу, значну персону. Природно, цю лінію, як я думаю, проводить сам автор

Хлестакову явно не вдається грати «чисто». Він постійно дає приводи до викриття. Але ці його «проколи» лише підігрівають підлесливі почуття бувалих чиновників. Примітно, що Хлестаков усе зробив так, як теперішній ревізор: нагнав страху, зібрав хабара й зник так само раптово, як і з’явився. Цікаво, що комедія «Ревізор» сподобалася государеві

Ще один парадокс! Адже Гоголь жорстоко критикував саме державних чиновників. І виходило, що в державі Російському, не тільки серед влада імущих, але й взагалі немає жодного позитивної особи. Можливо, реакція государя була заснована на його звичці вірити різний критичної інформації. Зрозуміло, доносом на пороки суспільства комедію Гоголя не назвеш, але государ у цьому випадку сам як би виявився в ролі городничего.

И дійсно, не посміятися разом з Гоголем над творящимися в державі темними делишками означало б, що государ і сам грішний. Додам до цього, що автор, говорячи про свою комедію у вступних «зауваженнях для панів акторів», відзначав, що безглуздо шукати прототипи тих або інших діючих осіб, «оригінали їх завжди майже перебувають перед очами». Зал для глядачів Гоголь теж напевно мав на увазі. По вибудуваній мною піраміді здогадів можна цілком припустити, що під містечком, у якому розверталися дії і який теж був в усіх на очах, Гоголь мав на увазі не що інше, як Російську імперію. Гоголеві вдалося попередити всі можливі обвинувачення у свою адресу з боку чиновницького апарата імперії, привселюдно заявивши, що єдиною позитивною особою в його добутку є сміх

Отже, Хлестаков – головна особа, сміх – головна позитивна особа. Мені здається, що Гоголь таким художнім прийомом хотів донести до кожного із глядачів думка про їхню особисту відповідальність за происходящее з ними й навколо них, нагадати про неминучу відплату, що рано або пізно наздожене кожного, хто живе не в злагоді із совістю. Підтверджує це знаменита «німа сцена» у фіналі комедії: приїхав теперішній ревізор. Але це, на жаль, не робить його головною особою комедії, хоча він і теперішній

И поки його моральні підвалини глядачам невідомі, головною особою комедії по праву залишається Хлестаков – і це краще!

Збережи - » Чому Хлестаков – головний герой комедії Н. В. Гоголя «Ревізор»? . З'явився готовий твір.

Чому Хлестаков – головний герой комедії Н. В. Гоголя «Ревізор»?





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.