Чому «сон Обломова» є образним і значеннєвим ключем до розуміння всього роману?

Я дуже люблю роман И. А. Гончарова “Обломів”, причому однієї із самих моїх улюблених глав є “Сон Обломова”. Мені здається, що це одна із самих поетичних і ніжних картин у романі. Від кожного опису природи, кожного слова, сказаного жителями Обломовки, віє якоюсь млістю, пещенням і добротою. Правда, цей сон також пояснює, чому доля головного героя зложилася так, як вона описана в романі. Якби цієї глави в романі не було, я думаю, не одне покоління губилося б у здогадах, чому Ілля Ілліч Обломів, “людина років тридцяти три^-трьох-три-двох-трьох від роду” цілі дні проводив, лежачи на дивані, “з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи”.

И. А. Гончарів назвав “Сон Обломова” “увертюрою” усього роману. “Сон Обломова” спершу з’явився на світло як “епізод з незакінченого роману”. Гончарів підкреслював, що в цьому короткому добутку їм був накиданий “головний мотив “обломовщини””. У чому ж і як виразився цей мотив?

Гончарів бачив, що “обломовщина” невіддільна від кріпосництва. Картину, намальовану Гончаровым, можна сприйняти як якусь алегорію: Обломовка – дуже яскраве й повне уособлення “сну, застою, нерухливого, мертвого життя”. Як же “милі обломовцы” вплинули на життя здорового, обдарованого, живого, наблюда ельного й вразливого хлопчика? Маленький Илюша Обломів був дуже рухливою й допитливою дитиною. Йому було скучноподолгу повторювати за матір’ю молитви

Його живаючи натура вимагала рухи, а енергія – виходу. Дуже може бути, що в сприятливих умовах Илюша досяг би більших успіхів у житті. Але виховання в умовах кріпака ладу придушувало в хлопчику все гарне, що в ньому було. Йому постійно вселяли, що він пан, що в нього є “Захар і ще 300 Захаров”.

Коли Захар натягає на Илюшу панчохи, хлопчик “тільки й знає, що підставляє йому лежачи те ту, те іншу ногу; а ледве що здасться йому не так, то він піддасть Захарке ногою в ніс”. Таке виховання вбивало в Илюше ініціативу й природну жвавість. Будь-яка спроба хлопчика зробити що-небудь самому негайно припинялася: “Батько й мати, так три тітки в п’ять голосів і закричать: – Навіщо? Куди? А Васько, а Ванька, а Захарка на що? Агов! Васько! Ванька!

Захарка! Чого ви дивитеся, роззяви? От я вас!” Батьки не піклувалися про те, щоб хлопчик одержав правильне подання про навколишній світ. Це подання в нього складалося в основному по няниних оповіданнях

Деякі із цих оповідань (про мерців і про різних чудовиськ) приводили Илюшу в жах, розвивали в ньому страх перед життям. Вони так вплинули на вразливого хлопчика, що “уява й розум, перейнявшись вимислом, залишалися вже в нього в рабстві до старості”. Уже доросла людина, Дана текст призначений тільки для приватного використання 2005 Ілля Ілліч розумів, що в житті немає таких чудес, про які йому говорили в дитинстві, але все-таки “у нього назавжди залишається розташування полежати на печі, походити в готовому незаробленому платті, поїсти за рахунок доброї чарівниці” і він “несвідомо сумує часом, навіщо казка не життя, а життя не казка”.

Поступово Илюша починає доходити висновку, що потрібно жити так, як живуть навколишні його люди. У ньому почали розвиватися апатія, лінь, безвільність. Обломовка погасила в ньому всяке прагнення до знання. Як же живуть, як проводять час хазяї Обломовки?

“Сам Обломів – старий теж не без занять”, – з іронією говорить Гончарів. Що ж це за заняття? “Він цілий ранок сидить і неухильно спостерігає за всім, що робиться надворі.” Господарство ж тим часом поступово приходить вупадок.

Прикажчик, користуючись безтурботністю й безгосподарністю Обломова-Старшого, привласнює значну частину доходів. Пан при цьому навіть не знає, який дохід приносить його маєток. Однак щоб перевірити прикажчика, потрібно потрудитися, а праця в Обломовке вважається покаранням

И немає нічого дивного, що Ілля Обломів, що успадкував від батька “талант хозяйничания”, не знає рахунки грошам і з дитячою наївністю думає, що староста Обломовки дасть грошей стільки, скільки потрібно. Мати Илюши теж зайнята “справою”: все вільне від сну час вона присвячує вибору блюд для сніданків, обідів і вечерь. Це заняття було настільки важливим, що радилися цілим будинком. І нічого дивного, адже “турбота про їжу була перша й головна життєва турбота в Обломовке”. Навчанням Илюшу не завантажувалися

Щоб він не змучився й не схуд, йому часто дозволяли пропускати заняття в пансіоні. Причини перебували самі різні. Наприклад, якщо в будинку пеклися млинці, то в пансіон не потрібно було їхати. Коли ж він все-таки ходив у клас, те задаються уроки, що, учив не далі “того рядка, під якою вчитель, задаючи урок, проводив нігтем чортові”.

Батьки Илюши бачили в утворенні насамперед вигоду. Ті, хто його мав, одержували чини й нагороди, швидше наживали гроші. А оскільки обломовцам вистачало того, що в них було, то й учитися, на їхню думку, було нема чого. Вплив на Илюшу обломовской середовища було настільки сильним і глибоким, що його вже не можна було викорінитися

Іллею усе більше опановували лінь і апатія, у нього не вистачало сил боротися з ними. Коли він учився в університеті, у ньому зненацька спалахнуло бажання домогтися положення в суспільстві, з’явилися райдужні надії. Але період щиросердечного підйому був недовгим

Перші зіткнення з життям, перші труднощі злякали Обломова. Служба вимагала енергії й праці. Прослуживши абияк два роки, Ілля Ілліч подав вотставку.

Обломів став поступово відгороджуватися від миру. Він “попрощався з юрбою друзів” і усе рідше й рідше виходив з будинку. Таким чином, стає очевидним: усе, що бачив Илюша в дитинстві, і зробило його таким, яким ми зустрічаємо його у квартирі на Гороховій. Я дуже співчуваю Обломову, він дуже мені симпатичний

Мені жаль, що в нього так зложилося життя. Коли я прочитав роман, мені схотілося повернути Обломова в дитинство, щоб він знову став маленьким Илюшей, але щоб дитинство його проходило зовсім по-іншому. Він міг би тоді залишитися енергійн і допитливим, одержав би гарне утворення, і життя було б йому г радість. Його погляд би не “помрачался вираженням начебто утоми або нудьги”, у нього були б цікаві заняття, він би багато читав і спілкувався із цікавими людьми

Але Осломовка зробила свою справу – вона самим пагубним образом вплинула на все подальше життя Іллі Ілліча Обломова.

Збережи - » Чому «сон Обломова» є образним і значеннєвим ключем до розуміння всього роману? . З'явився готовий твір.

Чому «сон Обломова» є образним і значеннєвим ключем до розуміння всього роману?





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.