” …Не ревізькі мертві душі, а всі ці Ноздревы, Собакевичи й всі інші от “мертві душі”. А. И. Герцен. Сюжет поеми “Мертві душі” Н. В. Гоголю дав А. С. Пушкін, кращий його друг і вчитель. У своєму творі Гоголь вирішив показати Росію всебічно, і в першу чергу Росію кріпосницьку. Чичиков, головний герой поеми, мандрує по поміщицьких маєтках Росії й купує мертві фактично, але живі юридично, тобто не викреслені з ревізьких списків душі. Щоб здійснити свої плани, Чичиков наносить візити поміщикам, чиї маєтки перебувають на околицях губернського міста

Так він попадає до Собакевичу. Усе в маєтку Собакевича було зроблено міцно й на славу. Будови з товстого дуба, здавалося, були поставлені на століття. Хати селян були такі ж міцні й добротні

Видно, що селянам жилося непогано. Будинок хазяїна теж був зроблений міцно й зручно. Замість чотирьох колон стояло всього три, хоча це й не відповідало архітектурі, але було зручно хазяїнові. Бричка підкотила до ґанку з її вийшов гість

Собакевич прийняв його радо й повів у будинок. Собакевич був схожий на ведмедя середньої величини. Особа його було червоним, як розжарений п’ятак. Хода була теж зовсім ведмежа. Його навіть кликали Михайлом Семеновичем

Цікаво й оздоблення кімнат Собакевича. У нього всі меблі схожі на хазяїна. Усе зроблено настільки міцно й грубо, що кожний стіл або стілець начебто хоче сказати: “А я теж Собакевич”.

На стінах висять портрети полководців могутньої статури. Серед них загубився портрет Багратіона, що дивиться жалісним і смиренним поглядом. У всьому будинку немає жодної книги

Собакевич розуміється на їжі. У нього: їсти баран давай усього барана, їсти гусак давай усього гусака. У Собакевича головне заняття в житті їжа. Він моральний виродок, людина без душі. “Здавалося, у ньому або зовсім не було душі, або вона в нього була, але не там, де треба”. У Собакевича тверезий розум, коли мова йде онаживе.

У нього все є товаром, предметом купівлі й продажі. Він відразу розуміє, що Чичикову потрібні мертві душі, і він за них заламує ціну як за живих. Собакевич навіть у розмові починає плутати живих і мертвих

Об мертвих Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 говорить як про живий, кожного починає розхвалювати як гарного працівника, не зауважуючи, що говорить про мертвих людей. Собакевичи були переконаними кріпосниками, ворогами освіти, твердою опорою самодержавства в Росії, основною силою, на якій тримався самодержавно-кріпосницький режим у Росії. В образі Собакевича з великою силою показане Гоголем мертвущий вплив на душу людини страсті до наживи, кнакоплению.

У Собакевича все зосереджено на нагромадженні, насиченості власного шлунка, зміцненні власного благополуччя. Поема “Мертві душі” названа так не випадково. Бєлінський пише, що “мертвими душами” є самі поміщики й чиновники

Н. В. Гоголь хотів показати, як це страшно, коли “мертві душі” мають непомірну владу й володіють сотнями селянських душ, багато хто з яких були талановитіше й розумніше, ніж їх хазяї