ЧИЧИКОВ У ПОЕМІ. План:Чичиков центральний образ у поемі, даний у розвитку.1. Риси характеру.2. Приобретательство й заповзятливість.3. Пристосовність до життя.4. Спритність і шахрайство.5. Обережність і ощадливість.6. Уміння звертатися й спілкуватися з людьми.7. Наполегливість у досягненні мети. Майстерність Гоголя в зображенні Чичикова.1. Чичиков у поемі як жива людина (його портрет і манери).2. Контраст основний прийом зображення.3. Загальна авторська характеристика. Причини, що обумовили характер Чичикова.1. Умови становлення й росту капіталістичних відносин.2. Виховання й утворення в цих умовах.3. Чичиков тип ділка-набувача. Основна тема Гоголя це тема про шляхи исто-рического розвитку Росії. Гоголь зірким поглядом художника помітив, що в російському суспільстві середини XIX століття гроші начи-нают відігравати вирішальну роль: ділки намагаються затвердитися в про-ществе, стати незалежними, опираючись на капітал, і на грані двох епох капіталізму й феодалізму такі ділки були явищем розповсюдженим

Чичиков центральний герой поеми, довкола нього відбувається вся дія поеми, з ним зв’язані всі її дейст-вующие особи. Сам Гоголь писала: , пише Гоголь і дає картину його дитинства й навчання. На все життя запо-думав Чичиков ради свого батька. Найбільше берегти й збирати копійку

, говорив йому батько. Метою свого життя Чичиков поставив приобре-тательство. Уже в школі він виявив надзвичайну спритність у галузі придбання копійки: торгував пряниками й булками, видресирував мишу й продав її вигідно. І незабаром він зашиває в мішечок 5 рублів і починає збирати інший

Так почалося його підприємницьке життя. Чичиков виявив чималі здатності й по частині обраще-ния з начальством. В училище намагався бути зразком слухняності й увічливості, спритно вмів увійти в довіру й викликав похвальні відкликання шанобливістю й смиренним поводженням. Закінчивши вчитися, він надходить у казенну палату, де всіляко догоджає начальникові й навіть доглядає за його дочкою. І незабаром сам одержує посаду повытчика й починає брати хабара

Збудлива дія на Чичикова роблять картини состо-ятельной життя, з якими йому доводиться зіштовхуватися. Він ох-вачен бажанням стати власником капіталів, які принесуть із собою. Чичиков терпляче й настойчи-у переборює службові бар’єри. . Спритність і шахрайство стають його характерними рисами

Ставши членом, він обзаводиться гарним кухарем і відмінною парою коней, носить тонкі, голландського полотна сорочки, виплутується з-під здоро-вых законів помірності: несподіване викриття афери з по-будовою казенного будинку розвіяло блаженний стан Чичико-Ва, усе виявилося безповоротно загубленим, це засмутило, але не поко-лебало Чичикова. Він вирішив заново почати кар’єру й знаходить ще більш вигідну службу по митниці. Приймається за дуже вигід-ные операції: із чередою іспанських баранів він проводить операцію з барбантскими мереживами й у короткий час наживає ціле состо-яние. Гроші пливуть до нього вруки.

. Знову викритий і з-гнанный Чичиков стає повірником, і тут йому приходить думка про пошуки мертвих душ. А головне те добре, говорить він, що. Письменник розкриває образ Чичикова поступово, у міру рас-розповідей про його пригоди. У кожній главі ми довідаємося про нього щось нове. Він приїжджає в губернське місто, щоб зробити развед-ку й забезпечити успіх задуманого підприємства. У місті N він надзвичайно обережний і строго розважливий. Він розпитав трактир-ного слугу про міських чиновників, про найближчі до міста поме-щиках, про стан краю, про повальні хвороби

Жоден день не пропадає в діяльного Павла Івановича даром. Він встановлює дружні стосунки із сановниками міста, заводить знайомство з поміщиками й завдяки винятковій увічливості склад-ляет про себе утішна думка. Навіть грубіян Собакевич сказав: .Уміння звертатися з людьми й митецьке ведення розмови випробуваний засіб Чичикова у всіх шахрайські операціях

Він знає, з ким як вести розмову. З Маниловим він веде бесіду в з тоні, говорить, що. Без праці домагається в нього мертвих душ біс-платно, так ще й залишає на хазяїна витрати по оформленню купчої. Зовсім не церемониться в розмові з дубиноголовой Коро-Бочкою, залякує окриками й за всіх померлих дає всього 15 руб-лий, збрехавши, що приїде за борошном, крупою й іншою їжею. Невимушена розв’язна розмова веде з разбитным малим Новосибірським і спритно виплутується із всіх речень про обмін. Обережно розмовляє Чичиков з поміщиком-кулаком Собакевичем, називає померлих селян неіснуючими й за-ставляет Собакевича сильно знизити запитану имцену.

Шанобливо ввічливий Чичиков із Плюшкиным, він говорить, що вирішив допомогти йому й зробити свою особисту повагу. Спритно прики-нулся він людиною жалісливим і одержав від нього 78 душ усього лише по 32 копійки за кожну. Зустрічі з поміщиками показують виняткову настойчи-вость Чичикова в досягненні мети, легкість перевтілення, не звичайну спритність і енергію, за зовнішньою м’якістю й добірністю скрывающие ощадливість хижої натури. І от Чичиков знову серед чиновників міста. Він всіх очаро-вывает, .

Усе дами міста від нього без розуму. Однак Ноздрев руйнує всі його плани. .Отже, заклю-сподівається Гоголь. Чичиков з’являється перед читачами живим

Ми бачимо й зовнішність, і внутрішній мир Чичикова. На перший погляд у ньому є щось невизначене, це . Ми бачимо людини статечного, увічливого, добре одягненого, завжди акуратного й чистого, виголеного й при-гладженого, але в якому волаючому протиріччі перебуває внеш-ность із його внутрішнім миром! Гоголь майстерно, однією фразою дає йому повну характеристику: , а далі автор говорить про нього просто й різко: .Такий характер, як у Чичикова, міг виникнути тільки в усло-виях становлення капіталістичних відносин, коли предпри-ниматели заради наживи й збагачення ставили на карту все. Чичи-Ков являє собою тип буржуазного ділка-набувача, що не гидує ніякими засобами для свого збагачення. Ще Віссаріон Григорович Бєлінський відзначав широку ти-пичность Чичикова.

Жахливий, огидний цей лицар, стро-ящий своє благополуччя на нещастях великої кількості людей: мас-совых епідеміях, стихійних лихах, війнах, усе, що сіяє загибель і смерть, все це на руку Чичикову.