ЧАРІВНІ ЖІНОЧІ ОБРАЗИ(По романі «Війна й мир»)

Лев Миколайович Толстой – художник чесний, складний, багато в чому проблематичний. У своєму широкому полотні – романі-епопеї «Війна й мир» – він дає правдиву картину Росії першої чверті XIX століття. Роман «Війна й мир» відкривається зображенням великосвітського суспільства, що зібралося у вітальні сорокалітньої фрейліни імператорського двору Ганни Павлівни Шерер. Це «вища знать Петербурга», люди самі різні за віком і характерами, але одного суспільства

Тут все неестественно й манірно. Цьому суспільству протипоставлені кращі герої Толстого. Звернемося до жіночих образів Наташи Ростовой, князівни Марьи, Соні

Вони дуже різні, але кожна по-своєму гарна. Наташа рвучка й захоплена, улюблениця сім’ї,”Шмйе боїться [Стать центром уваги. «Поетичним, сповненим життям, чарівною дівчиною» назвав Наташу князь Андрій. «Чарівницею» каза-[лась вона Денисову

«Вона чарівна»,- говорив про неї Пьер. Вона | уперше з’являється на сторінках роману тринадцятилітньою дівчинкою: «Чорноока, з більшим ротом, некрасива, але живаючи… з назад чорними кучерями, що збилися, тоненькими оголеними руками й маленькими ніжками в мереживних черевичках…» Ми спостерігаємо, як вона взрослеет, прагне на щастя, виходить заміж, стає матір’ю

Вона не вдает-. ся в міркування про зміст буття, як Андрій Болконский і Пьер Без-” ухов, головну роль для неї грають почуття. Замолоду Наташа скоряє своєю поетичністю й музикальністю

Її хвилює краса природи в літню ніч у Втішному. Вона прекрасно співає й танцює, їй по душі народне мистецтво. Брат Микола здивований, «звідки в цієї графинюшки таке почуття народної музики, точні народні жести й рухи».

Всією душею віддається вона танцю, виявляючи зненацька для всіх почуття народного духу, уміння зрозуміти все те, що було у всякій російській людині. Головне, що залучає в Наташе, це її дарунок любові до людей, її людяність. Обдарованість і чарівність Наташи так великі, що за ними не відчувається її недоліки

Слова Пьера «вона не вдостоює бути розумної» можуть бути пояснені відсутністю в Наташи широких розумових інтересів, глибокого утворення. Про людей вона, судить, прислухаючись до свого серця. По думці Толстого, вона наділена «розумом серця». Наташа здатна зрозуміти іншу людину й перейнятися його почуттям

Так вона зрозуміла духовну красу князівни Марьи й полюбила її, незважаючи на розходження натур. Наташа здатна на високі подвиги. Так, перед навалою французів вона домагається, щоб замість майна батьки вивезли з Москви поранених. Її щиросердечна чистота скоряє людей

Її любов до Андрія, а потім і розрив з ним через Анатоля Курагина Наташа страшно переживає, хворіє, перебуває на грані божевілля. Лише трагічна загибель Пети й турбота про матір повертають її до життя. «Раптом любов до матері показала їй, що сутність її життя – любов, і прокинулося життя». Увага й любов Пьера остаточно зцілили її. В епілозі роману вона – дружина Пьера, мати чотирьох дітей. Вона втратила дівоче зачарування, але «любов як і раніше становила для неї зміст сизни».

Вона всю себе віддає інтересам сім’ї. У такий спосіб Толстої шразил свій ідеал жінки, насамперед дружини й матері. Іншим не менш привабливим жіночим образом є князівна Марья Болконская.

Вона глибоко релігійна. Християнське віровчення придушувало Усі права захищені й охороняються законом &copy 2001-2005 олсоч. ру в ній почуття протесту й боротьби за своє щастя. «Всі складні закони людства зосереджувалися для неї в простому і ясному законі – у законі любові й самовідданості». Їй зовсім далекий егоїзм, вона здатна заради інших жертвувати своїми інтересами

Вона непохитна у виконанні свого боргу перед рідними. Її терпіння й покірність батькові гідні поваги; вона заміняє матір маленькому Ні-Коленьке, синові Андрія. Довідавшись про поранення брата, їде до нього, незважаючи на небезпеці шляху, вважаючи своїм обов’язком бути з ним, полегшуючи йому страждання. Вийшовши заміж за Миколу Ростова, князівна Марья всі свої духовні сили віддає сім’ї. Вона впливає благотворно на запального, часом грубого з людьми Миколи, з любов’ю й ніжністю виховує дітей

Зовні неприваблива, вона скоряє людей своєю духовною красою, високою моральністю. Досягши, здавалося б, усього, «душу графині Марьи завжди прагнула до нескінченн, вічному й доконаному й тому ніколи не могла бути спокійна». У цієї героїні заколотна душа, допитливий розум і прекрасне добре серце, що так цінував у жінках письменник. І Соня, родичка Ростових, таємно (для всіх очевидно) і безнадійно закохана в Миколу Ростова. Вона розуміє, що мріям її не збутися, але не може змінити серцю, вона відмовляє жагуче закоханому в неї Долохову, залишаючись вічно люблячому й відданої обранцеві

У Соні Толстої виділяє основні риси характеру – відданість і жертовність. У цих жіночих образах письменник відбив свій погляд на «мир і місце» жінки в суспільстві. Щиросердечна краса, відданість і вірність – от що найбільше цінував Толстой в «охоронниці вогнища».

Збережи - » ЧАРІВНІ ЖІНОЧІ ОБРАЗИ(По романі «Війна й мир») . З'явився готовий твір.

ЧАРІВНІ ЖІНОЧІ ОБРАЗИ(По романі «Війна й мир»)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.