Природа, створюючи чоловіка і жінку, передбачила і стосунки між ними: приязнь і дружбу, кохання і взаємоповагу тощо. Але ці почуття у кожному віці мають своє забарвлення, свою гостроту, свій розвиток. У певному віці, приблизно в 12–14 років, фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі підлітків, примушують їх цікавитися особами протилежної статі. Приходить перше кохання, коли серце бухкає, як молот у кузні.

І рано чи пізно настає мить, коли починається нова фаза життя, — молоді люди пізнають статеві стосунки. На жаль, чимало підлітків починають їх, керуючись абсолютно хибними мотивами, а потім потерпають від наслідків. Здебільшого це стосується дівчат, бо саме їм доводиться жертвувати багато чим, починаючи сексуально активне життя, у той час як хлопці й не замислюються про відповідальність.

Отже, які міркування можуть спонукати дівчаток до раннього сексу? Іноді вони роблять це, щоб відчувати себе не такою самотньою, іноді хочуть продемонструвати свою незалежність від батьків, іноді утримати своє перше кохання, а іноді — тому що всі це роблять. Але всі ці мотивації хибні: дів чина врешті-решт стає ще самотнішою, відчуває себе використаною.

А між тим статеві стосунки спрямовані від природи на продовження людського роду. І якщо підлітки неосвічені у галузі статевих стосунків, не розуміють, що таке безпечний секс, контрацепція, то може трапитися небажана вагітність. Життя може піти зовсім іншим шляхом, ніж мріялося.

Неврахування психологічних моментів, неосвіченість у сексуальній сфері можуть призвести також до негараздів з сексуальним здоров’ям, навіть до розвитку сексуальних відхилень, тобто таких розладів, при яких статеве задоволення одержується незвичайним способом.

Серед чинників, що визначають норму сексуальної поведінки, є такі: різниця статі; зрілість; взаємна згода; відсутність шкоди здоров’ю тощо. Різні науковці подають дещо різні визначення сексуальних відхилень: Крафт-Ебінг, наприклад, вважає, що відхиленням слід вважати будь-який прояв статевого інстинкту, який не відповідає меті природи, тобто розмноженню.

Серед сексуальних відхилень можна назвати такі: садизм, мазохізм, фетишизм, педофілія, ефебофілія, ексгібіціонізм, гомосексуалізм тощо.

Слід зауважити ще одну дуже важливу річ: щодо сексу існує подвійний стандарт: коли у хлопця багато сексуальних партнерок, його називають прос то гулякою, а якщо дівчина має багато партнерів, то її називають повією, проституткою. Це несправедливо, але це так. Власне, слово «проституція» походить від латинського слова, що означає «віддавання розпусті; збезчещення, осквернення».

Крім того, з проституцією зазвичай пов’язують венеричні хвороби, до яких належать сифіліс, гонорея тощо. Венеричні хвороби передаються статевим шляхом і спричиняються специфічними збудниками, такими як трепонема, гонокок та ін. Це інфекційні хвороби, серед особливостей яких — хронічний перебіг, знищення імунітету тощо. Але головна особ ливість цих хвороб така: заразиться людина венеричною хворобою чи ні, залежить від неї самої (хвороба передається статевим шляхом і через побутове спілкування — спільне користування одними й тими ж предметами вжитку). При правильній поведінці ймовірність заразитися такою хворобою дорівнює нулю.

Люди, які прагнуть зберегти сексуальне здоров’я, не поспішають задовольнити свої сексуальні бажання з першою зустрічною дівчиною, з першим привабливим хлопцем, тому ризикують захворіти на венеричні хвороби, та й на СНІД значно менше, ніж ті, хто не стримує себе в інтимних стосунках.

До речі, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) до сьогодні залишається загадкою для медиків, тому що засобу, спроможного повністю вилікувати людину, досі не створено. У 80-х роках ХХ ст. розпочалась епі демія ВІЛ/СНІДу у світі. І до сьогодні людство намагається побороти цю страшну хворобу. В Україні дуже швидко набирає обертів епідемія СНІДу. Наша країна займає третє місце в Європі за кількістю хворих. Якщо ще декілька років тому СНІД вважали виключно захворюванням, характерним для споживачів наркоти ків та людей, що працюють у сфері сексбізнесу, то сьогодні ми знаємо про збільшення випадків зара ження серед населення, що не належить до цих груп. Причинами захворювання є ризикові фор ми поведінки — це невпорядковане статеве життя, небезпечний секс, вживання ін’єкційних наркотиків.

Є лише три шляхи передачі вірусу — статевим шляхом, через кров і від матері до дитини при пологах чи з молоком. Сама хвороба оповита ту маном міфів і легенд, що породжує страх, нетерпимість і неповагу до людей, що хворіють на СНІД. Всі наукові і соціологі чні дослідження констатують недостатній рівень знання людей щодо захворювання, шляхів передачі, лікування хворих. Знання про це потрібно активно поширювати, особливо серед молоді, бо саме вона схильна ризикувати, починаючи вживати наркотики и часто забуваючи про власну безпеку, що збільшує ймовірність передачі ВІЛ-інфекції (70% від усіх випадків зараження ВІЛ реєструється серед споживачів ін’єкцій наркотиків).

СНІД не є хворобою, яке передається повітряно-крапельним шляхом, через піт, через поцілунки, через потиск рук, через використання спільного посуду.

Отож, потрібно зазначити, що і чоловіки, і жінки здатні діставати від сексу рівну радість, потрібно лише не спаплюжити цю радість невмілою сексуальною поведінкою.