Байка «Вовк на псарні» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Байка «Вовк на псарні»

Іван Андрійович Крилов - видатний російський письменник-байкар. У своїх добутках він бичував брехунів і мерзотників, кріпосників і властолюбців. Жанр байки їм обраний невипадково. Іти в бій з відкритим забралом було неможливо, занадто нерівне були сили, тому й вибирає Крилов алегоричну форму оповідання - езопова мова

Твору Івана Андрійовича цікаві тематикою, ідеєю й образним, Дивно дохідливою мовою. У своїх байках Крилов обговорює й вирішує загальнолюдські питання або конкретні події, як, наприклад, у добутку “Вовк на псарні”. Байка написана на події 1812 року, коли Наполеон увійшов у Москву й став шукати шляхів висновку миру Сроссией.

Але росіяни відмовилися: ні про який договір не могло бути й мовлення, поки ворог залишався на російській землі, у її “серце” - Москві. В алегоричній формі, з достатньою часткою сатири Крилов описує ситуацію, у яку потрапив ворог: Вовк уночі, думаючи залізти в кошару. Потрапив на псарню. Піднявся раптом весь псарний двір. Почуя сірого так близько забіяку. Пси залилися в хлівах і рвуться Геть на бійку; Псарі кричать: “ахти, хлопці, злодій!” І вмить ворота на запор; У мінуту псарня стала пеклом. Як цей опис нагадує картину, створену Лермонтовим у вірші “Бородіно”. Наполеонові не вдалося переможно й легко прошагать по Росії, як це було зроблено їм у багатьох європейських державах і їхніх столицях. Росіяни змогли захиститися й зберегти боєздатну армію

Ключів від Москви він так і не дочекався, не вийшло того тріумфу, на який розраховував полководець. Крилов дуже добре передає ту ситуацію, у якій виявився Наполеон, зайнявши порожню Москву: Мій вовк сидить, пригорнувшись у кут задом Зубами клацаючи й ощетиня вовна, Очами, здається, хотів би всіх він з’їсти; Але, бачачи те, що копіювання заборонене © 2005 отут не перед чередою И що приходить нарешті Йому расчесться за овець, - Пустився мій хитрун в переговори. В образі сивого ловчего Крилов виводить мудрого й досвідченого головнокомандуючого Кутузова, що категоричний і непохитний. “Ти сірий, а я, приятель, сивий, И вовчу вашу я давно натуру знаю; А тому звичай мій - З Вовками інакше не робити світовий, Як знявши шкіру з них геть”. І відразу випустив на Вовка гончих стаю. Оптимістично й переможно звучить заключна фраза байки, Крилов нітрохи не сумнівається в перемозі російської зброї. Завдяки щедрому таланту й багатосторонності творчості, Крилов став популярний ще при житті, зараз же його слава всемирна й буде розцвітати доти, поки звучить багата мова російського народу

Збережи - » Байка «Вовк на псарні» . З'явився готовий твір.

Байка «Вовк на псарні»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.