У житті… завжди є місце подвигам. М. Горький Олексій Максимович Горький - письменник яскравий і талановитий. Не було такого жанру літератури, у якому б не працював письменник. У молодості Горький віддав данину романтизму, створивши all so ch. ru 2001 2005 ряд цікавих і своєрідних добутків: “Макар Чудра”, “Дівчина й Смерть”, “Баба Изергиль” і інші. Талант Гіркого-Оповідача вражає свіжістю й новизною

Олексій Максимович використовує добре відому форму “оповідання в оповіданні”, де автор - слухач, що знаходить цікавих співрозмовників, простих людей, що знають казки, легенди, що вміють мудро й просто розповісти про своє цікаве й змістовне життя. Така Изергиль. Вона розповідає дві незвичайні легенди-казки, перемежовуючи їхнім оповіданням про своє нелегке й цікаве життя. У першій легенді розповідається про гордого й самолюбного сина орла й жінки - Ларре. Засуджується його егоїзм і індивідуалізм

“Він нехтував людей і думав, що може обійтися без них”. На кару за жорстокість люди прирекли його на самітність і безсмертя. Це страшне покарання навіть для гордія Ларры, його життя поза суспільством стає безглуздою. Тисячу років він поневіряється неприкаяною тінню, нагадуючи людям про цінність людського спілкування, товариства, дружби. Розповідаючи про своє життя, Изергиль із особливою теплотою згадує про сміливих і шляхетних людей, що зустріли їй у житті. Волелюбна й незалежна, вона жила для себе, насолоджуючись молодістю й красою

Вона любила й була улюблена, своє серце вона віддавала тільки шляхетним і відважним борцям проти насильства й рабства. Изергиль ніколи не мирилася з людськими недоліками й слабостями. “У житті, чи знаєш ти, завжди є місце подвигам,- говорить Изергиль.

- И ті, які не знаходять їх для себе, ті просто ледарі або труси, або не розуміють життя, тому що, кабы люди розуміли життя, кожний захотів би залишити після себе свою тінь у ній”. У служінні людям - справжній сенс людського існування; віддати своє життя за людей - от найбільше щастя, доступне людині. Цю думку підтверджує легенда про Данко, що пожертвував своїм життям, освітивши людям дорогу з тьми своїм серцем. Данко загинув, але він вивів людей до світла, до щасливого життя. “Він любив людей і думав, що, може бути, без нього вони загинуть

И от його серце спалахнуло вогнем бажання врятувати їх, вивести на легкий шлях…” Данко бачить людські пороки й слабості й прощає їхнім людям. Він сильний і самовідданий герой, здатний пожертвувати життям, не очікуючи ніякий ответной подяки

Це доля сильних і гордих, незалежних і відважних - героїв. Оповідання Горького вражає читачів не тільки незвичайною тематикою, гарними легендами, але й прекрасною співучою мовою. Автор починає й закінчує оповідання описом прекрасної південної природи. Красивість мови не заслоняє високу ідейність, що автор намагається донести до читачів. Романтичні оповідання Горького кличуть до подвигів і великих здійснень, вони виховують у людях самовідданість і любов до навколишньої - у цьому їхня головна цінність і нев’януча свіжість