Б. Л. Пастернак “Доктор Живаго” (інтелігенція в революції) 1) Роль віршів Ю. Живаго в романі. 2) Взаимоотношение людини й революційної епохи в романі. Ми були людьми. Ми епохи. Нас збило, і мчить у каравані, Як тундру під тендера подихи И поршнів і шпал порыванье.

Пастернак Б. Л.Пастернак почав писати роман “Доктор Живаго” в 1945 році й закінчив його в грудні 1955 року. Про що Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 же цей роман? Що такий Пастернак написав у ньому, що Симонов, редактор журналу “Новий мир”, відмовився друкувати роман, і його видання на батьківщині було заборонено більше тридцяти років? Роман був опублікований за кордоном, і Пстернак одержав “Нобелівську премію”.

Мені здається, що Б. Пастернак написав у романі про те, що він і багато інші чесні, думаючі, що хворіють душею за Росію люди вистраждали й перенесли в епоху революції. Роман Пастернаку це плід філософських роздумів об буття, історії, про те, як інтелігенція прийняла революцію, як жила в революційну епоху й чи потрібна інтелігенція країні, перенесшей революцію. У романі Пастернак прагне “дійти до самої суті”.

2) Головний герой роману Юрій Живаго лікар і поет, мабуть, поет навіть більше, ніж лікар. Для Пастернаку поет це “вічності заручник у часу в полоні”, тобто погляд Юрія Живаго на історичні події це погляд з погляду вічності. Він може помилятися, прийняти тимчасове за вічне

У жовтні сімнадцятого року Юрій приймає революцію з ентузіазмом, називаючи її “чудовою хірургією”. Але після того як його вночі заарештовують червоноармійці, прийнявши за шпигуна, а потім допитує військком Стрельников, Юрій говорить: “Я був настроєний дуже революційно, а тепер думаю, що насильственностью нічого не візьмеш”. Юрій Живаго “виходить із гри”, відмовляється від медицини й про лікарську спеціальність умовчує, не приймає сторону жодного з ворогуючих таборів, щоб бути духовно незалежною людиною, щоб під тиском будь-яких обставин залишатися самим собою, “не відступитися від імені”.

Провівши в полоні в партизанів більше року, Юрій прямо говорить командирові: “Коли я чую про переробку життя я втрачаю владу над собою й упадаю в отчаяниеежизньесама вічно себе переробляє й перетворює, вона сама куди вище наших з вами тупоумних теорій”. Цим Юрій показує, що саме життя повинна вирішити історичну суперечку про тім хто правий, а хто немає. 1) Б. Л.Пастернак написав роман “Доктор Живаго” у прозі, але він талановитий поет і не міг не вилити свою душу на сторінках роману більше близьким серцю способом у віршах. Книга віршів Юрія Живаго, виділена в окрему главу, зовсім органічна основному тексту роману. Вона його частина, а не віршована вставка. У цих віршах Юрій Живаго говорить про свій час і про себе це його духовна біографія

Відкривається книга віршів темою майбутніх страждань і свідомістю їхньої неминучості, а закінчується темою добровільного їхнього прийняття й спокутної жертви. У вірші “Гефсиманский сад” словами Ісуса Христа, зверненими до апостола Петру: “Суперечка не можна вирішити железомевложи свій меч на місце, людина”, Юрій говорить, що встановити істину, дозволити історичну суперечку за допомогою зброї не можна. Такі люди, як Б. Л.Пастернак, приклад мужності для нас, опальний, гнаний, “недрукува_”, він залишився людиною з великої букви