АВТОРСЬКІ РЕМАРКИ В П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО. Ремарка коротке зауваження автора, що пояснює хід дейст-вия в п’єсі. Ремарки можуть мати багато функцій: вони можуть опи-сывать дії героїв, почуття героїв, перед початком сцени або дії ремарки описують зовнішній вигляд і одяг героїв. Це може бути характеристика персонажа або режисерський коммен-тарий до п’єси. У комедії ремарки виконують кілька функцій. Перед початком першої дії ремарки описують вік персонажів і їх одяг

Через одяг же дається деяким геро-ям загальна характеристика. Наприклад, Милонов одягнений. Ця рожева краватка вже показує, що Ми-лонов весь якийсь дуже гладкий, напомаджений і противний. Він намагається прилеститися до Гурмыжской, він весь рожевий, весь світиться. Дуже небагато в цій ремарці сказано об всі твори на a l l soch © 2005 Аксюше всього декількома словами: небагато краще горнич-ний>. Це показує, як ставляться до Аксюше в будинку Гурмыж-Ской небагато краще, ніж кгорничной.

Вона тут нікому не потрібна, неї тримає Гурмыжская тільки для того, щоб показати свою напускну чесноту мол, дивитеся, я яка, бідну сі-роту рятую. Але в дійсності Гурмыжская до Аксюше равно-душна. Вона не ненавидить свою племінницю, видимо, та їй просто байдужна. І це майже все сказано чотирма словами: .Сама більша характеристика в цій ремарці цей опис зовнішності Бодаева.

Він одягнений у чорне, застебнуть наглухо, з медаля-мі й орденами й небагато глухуватий. Бодаев один з резонерів у п’єсі, і, напевно, тому йому виділено стільки місця. Бодаев, на відміну від Милонова, лає Гурмыжскую й дружески ставиться до Несчастливцеву. Йому байдуже, що говорять і думають інші це не впливає на нього переконання

Цю схильність, точніше, чортові характеру показують такі епітети, як і, тобто він глухий стосовно думок оточуючих людей Гурмыжской, Милонова, Буланова. Він як би отго-рожен від їхнього миру, у нього свої подання про життя, і ніщо не може їх змінити. Про Гурмыжской тут сказано небагато, і зі сказаного може здатися, що Гурмыжская скромна, доброчесна вдова пре-клонного віку

Але, читаючи п’єсу далі, виявляєш, що Гурмыжская тільки відіграє роль доброчесної вдови. Следова-Тельно, цей прийом використаний для того, щоб далі глибше рас-крити характер Гурмыжской. І до кінця п’єси перетворити її в ко-рыстолюбивую бабу

Про Восьмибратове й Буланове сказано ще менше того, що ска-заале про Гурмыжской, але проте по ходу прочитання п’єси ре-марка здобуває усе більше глибокий зміст. Протягом усього першої дії ремарки дуже одноманітні. У них головним чином вказуються якісь рухи, перемеще-ния героїв відносно один одного й інтер’єра, тобто це исклю-чительно режисерський коментар. Ці ремарки розраховані на постановку п’єси в театрі так може здатися на перший погляд. Але в дійсності ці короткі, скупі пояснення до-статочно яскраво відображають життя в. Люди до появи Несчастливцева живуть як роботи, як якісь неживі созда-ния. Вони тільки рухаються й говорять а почуттів у цьому їх движе-нии й безглуздому говорінні ніяких не ховається

Вони всі якісь мертві. Єдина людина, що у почуває, це Аксюша. Вона говорить те крізь сльози, те серьез-но. Вона ще не втратила здатність почуватися

Вона живий че-ловек у цьому лісі. У другому явищі другої дії вперше з’являється Генна-Дий Нещасливців головний герой п’єси. Йому дається самий біль-шая характеристика із всіх персонажів п’єси. Уперше описыва-ются риси особи, і одяг мандрівника описується точніше, ніж одяг Бодаева. Вказується наявність ціпка й уперше показыва-ется духовний і фізичний стан героя: зітхає й кидає похмурі погляди исподлобья>.

Геннадій, видимо, стомлений не тільки тілом, але й душею. Він довго думав, чи заходити до тітки, тому що переніс багато позбавлень. Коротенько дається характеристика життя, усього тільки одна фраза . Він стомлений цим життям, кото-раю залишила на ньому глибокий відбиток

Йому вже за 35 він уже не може пережити якийсь щиросердечний переворот і воскреснути; вік Христа за. Життя його вся неспокійна йому призначено, воно актор, а в акторів, особливо бродячих, життя завжди беспокой-ная. Причому тут потрібно відзначити таку річ: ніде в ремарках не сказано, що Нещасливців трагічний актор. Це з’ясовується тільки з реплік самого Несчастливцева й Аркадія, і це дивно.

Видимо, Островський уважав потрібним основну інформацію сооб-щать не в ремарках, а через репліки героїв. Це один з найцікавіших висновків, які можна зробити, читаючи Островського. Характерний такий момент: саме з появою Нещасливці-Ва в мовленні героїв з’являються якісь почуття. Уже не тільки Аксюша говорить крізь сльози, але й Буланов говорить за участю, що зненацька, а Гурмыжская з переляком, що цілком закономірно.

оживають із приходом Аркадія: люди вже не тільки моно-тонно пересуваються, але й починають щось почувати. Це отра-жается на ремарках: їх стає більше, і це вже не тільки сухі слова, , , але й, , і т.д. Ближче до кінця п’єси ремарок стає ще більше, а кінець п’єси складається напо-ловину з ремарок, тобто Геннадій у міру свого перебування в будить Буланова й Гурмыжскую, перетворює їх у людей, що почувають, і йде, тому що він залишився непоня-тым. Таким чином, ясно, що в ремарки грають дуже важ-ную роль: вони не тільки радять режисерові, як і куди який актор повинен піти, але й розкривають характери діючих осіб. Ремарок у п’єсі не дуже багато, але це вагомі, точні слова, що дуже влучно характеризують той або інший персонаж, і навіть їхня відсутність уже дає характеристику головним героям. Без ремарок не було б п’єси як цілісного літературного твору, по-тому що вони, поряд з репліками героїв, розкривають характери й рухають сюжет