Атмосферні явища

Вони виникають на холодних фронтах, фронтах оклюзії, а також на теплих фронтах у теплом, вологому, як звичайно тропічному повітрі. Зона фронтальних гроз має ширину в десятки кілометрів при довжині фронту в сотні кілометрів. Приблизно 74% гроз спостерігається в зоні фронту, інші грози внутрімасові. По характері й інтенсивності грозової діяльності на Україні виділяють три райони: Карпати, де грози найбільш інтенсивні у зв’язку з посиленням конвекції в горах (процес вертикального переміщення матеріальних часток речовини під впливом різниці температур і щільності, з якими переносяться тепло або холод); рівнинна частина території, для якої характерна плямистість у поширенні кількості гроз; узбережжя Чорного й Азовського морів, де грозова діяльність різко ослаблена, особливо уздовж вузької прибережної смуги шириною в трохи кілометрів

Град – атмосферне явище, пов’язане із проходженням холодних фронтів. Виникає при сильних висхідних потоках повітря в теплі пори року. Крапельки води, потрапляючи на більшу висоту з потоками повітря, замерзають, і на них шарами починають наростати кристалики льоду. Краплі важчають і починають опускатися долілиць. При падінні вони збільшуються в розмірі від злиття із краплями переохолодженої води. Іноді град може досягати розміру курячого яйця. Як правило, град випадає з більших дощових хмар при грозі або зливі. Може покривати землю шаром до 20-30 см. На Україні в середньому буває 1-2 дні із градом. Число днів із градом зростає в гірських районах, на височинах, у районах із сильно пересіченою місцевістю. Найчастіше град випадає в Кримських горах, рідше на півдні степової зони. Випадає град переважно в другій половині дня на порівняно невеликих ділянках у кілька кілометрів

Град триває звичайно від декількох мінут до чверті години. Град наносить значний матеріальний збиток. Він знищує посіви, виноградники, збиває квіти й плоди з рослин. Якщо розміри градин значні, це може викликати руйнування будинків і загибель людей. Тепер розроблені методи визначення градоопасних хмар, створена служба боротьби із градом. Небезпечні хмари «розстрілюють» спеціальними хімічними речовинами. Суховій — гарячий і сухий вітер зі швидкістю 3 м/с і більше, з високою температурою повітря до 25°С и низькою відносною вологістю до 30%. Суховії спостерігаються при малохмарній погоді. Найчастіше вони виникають у степах України по периферії антициклонів, які формуються над Північним Кавказом і Казахстаном

Суховії на Україні мають різні напрямки. У південно-східній частині – східного напрямку, у північно-західній частині – південного. Найбільші швидкості суховію спостерігалися вдень, найменші – уночі. На території України виділяються два райони з підвищеної (від 15 до 24 днів) повторюваністю суховіїв. Перший великий район представляє Миколаївську, Дніпропетровськові, Запорізькі, Херсонську області й центральні степові райони Криму. Другий, менший, район з такою ж повторюваністю суховіїв, як і перший, розташований у східних районах Луганської й південно-східному районі Донецьких областей. Суховії завдають великої шкоди сільському господарству: піднімають водний баланс рослин, особливо при недоліку вологи в ґрунті, тому що інтенсивне випарювання не може компенсуватися надходженням вологи через кореневу систему. При тривалій дії суховіїв наземна частина рослин жовтіє, листя скручується, наступає їхнє зів’янення й навіть загибель польових культур. Пилові, або чорні, бури – перенесення великої кількості пилу або піску сильним вітром. Вони виникають під час посушливої погоди внаслідок розвівання распиленних ґрунтів на величезні відстані. На виникнення, повторюваність і інтенсивність пилових бур великий вплив роблять орографія, характер ґрунтів, лісистість і інші особливості місцевості

По характері розподілу й повторюваності пилових бур територію України можна розділити на дві зони: північно-західну й південно-східну. Лінія роздягнула майже збігається з північною границею степу. Північно-Західна зона відрізняється малим числом днів з пиловими бурами і їхньою незначною тривалістю. Південно-східна зона характеризується підвищеною повторюваністю бур і великою їхньою тривалістю. У межах південно-східної зони чітко виділяються два райони: один із центром у районі Херсона – Каховки, другий – у районі Луганська. У лісостепу виділяється підвищеною частотою пилових бур Придніпров’я, а на Полісся повторюваність їх незначно збільшується на вододілах

У Карпатах і Закарпатті пилові бури не відзначалися. Найчастіше пилові бури бувають із березня по вересень. Найбільш інтенсивні й небезпечні весняні пилові бури під час тривалої відсутності дощу, коли ґрунт висихає, а рослини ще мало розвинені й не утворюють суцільного покриву. У цей час бури видувають ґрунту на величезних площах. Знижується горизонтальна видимість. С. Г. Попруженко досліджував пилову буру в 1892 р. на півдні України. От як він неї описав: «Сухий, сильний східний вітер протягом декількох днів рвав землю й гнав маси піску й пилу. Посіви, які жовтіли від сухого повітря, підрізалися під корінь, як серпом, але й корінь не змогли уцелеть. Земля була знесена до 17 див глибини. Канали засипані до 1,5 м. Особливо сильно постраждала центральна частина колишнього Бердянського повіту. Наслідку бури були жахливі, у повіті загинуло 98 тисяч гектарів посівів. У колишньому Маріупольському повіті було видуто до 165 тисяч гектарів – більше третини ярових і більше половини озимих».

Pages: 1 2

Збережи - » Атмосферні явища . З'явився готовий твір.

Атмосферні явища





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.