Загрожуй небезпечні для господарства республіки. Удари блискавки ушкоджують наземні предмети, лінії електропередачі й зв’язку. Супутні грозі шквали й зливи, повені й град завдають шкоди сільському господарству й іншим галузям промисловості.

Розрізняють внутрішньомасові загрожуй і загрожуй, що виникають у зонах атмосферних фронтів. Внутрішньомасові загрожуй, як правило, короткочасні й займають меншу площу, ніж фронтальні. Смороду виникають унаслідок сильного прогріву підстилаючої поверхні. Загрожуй у зоні атмосферного фронту відрізняються тім, що часто виникають у вигляді ланцюжків грозових осередків, що переміщаються паралельно один одному, охоплюючи значну територію. Смороду виникають на холодних фронтах, фронтах оклюзії, а також на теплих фронтах у теплому, вологому, зазвичай тропічному повітрі. Зона фронтальних гроз має ширину в десятки кілометрів при довжині фронту в сотні кілометрів. Приблизно 74% гроз спостерігається в зоні фронту, інші загрожуй внутрішньомасові.

За характером та інтенсивністю грозової діяльності на Україні виділяють три райони: Карпати, де загрожуй найбільш інтенсивні у зв’язку з посиленням конвекції в горах (процес вертикального переміщення матеріальних часток речовини під впливом різниці температур і щільності, з якими переносяться тепло або холод); рівнинна частина території, для якої характерна плямистість у поширенні кількості гроз; узбережжя Чорного й Азовського морів, де грозова діяльність різко ослаблена, особливо уздовж вузької прибережної смуги шириною в кілька кілометрів.

Град - атмосферне явище, пов’язане з проходженням холодних фронтів. Виникає при сильних висхідних потоках повітря в теплі пори долі. Крапельки води, потрапляючи на велику висоту з потоками повітря, замерзають, і на них кулями починають наростати кристалики льоду. Краплі важчають і починають опускатися долілиць. При падінні смороді збільшуються в розмірі від злиття з краплями переохолодженої води. Іноді град може досягати розміру курячого яйця, зазвичай з різними кулями по щільності. Як правило, град випадає з великих купово-дощових хмар при грозі або зливі. Може вкривати землю кулею до 20-30 см.

На Україні в середньому за рік буває 1-2 дні з градом. Число днів із градом зростає в гірських районах, на височинах, у районах із сильно пересіченою місцевістю. Найчастіше град випадає в Кримських горах (4 дні за рік), найрідше - на півдні степової зони. Випадає град переважливо в другій половині дня на порівняно невеликих ділянках у кілька кілометрів. Град продовжується звичайно від декількох хвилин до чверті години.

Град завдає значних матеріальних збитків. Він знищує посіви, виноградники. Збиває квіти й плоди з рослин. Якщо розміри градин значні, це може викликати руйнування будинків, зазагибель людей. У даний година розроблені методи визначення градонебезпечних хмар, створена служба боротьби з градом. Небезпечні хмари «розстрілюють» спеціальними хімічними речовинами.

Суховій — гарячий і сухий вітер зі швидкістю 3 м/с і більше (за флюгером), з високою температурою повітря до 25°С и низькою відносною вологістю до 30%.

Суховії спостерігаються при малохмарній погоді або при слабороз-винених хмарах, конвекції в областях підвищеного тиску. Найчастіше смороду виникають влітку в степах України по периферії антициклонів, що формуються над Північним Кавказом і Казахстаном. Суховії на Україні мають різні напрямки. У південно-східній частині - східного напрямку, у північно-західній частині - південного. Найбільші швидкості суховію спостерігалися всунь, найменші - уночі.

На території України виділяються два осередки з підвищеною (від 15 до 24 днів) повторюваністю суховіїв. Перший великий осередок займає Миколаївську, Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську області й центральні степові райони Криму. Другий, менший, осередок з такою ж повторюваністю суховіїв, як і перший, розташований у східних районах Луганської й південно-східному районі Донецької областей

Суховії завдають великої шкоди сільському господарству: порушують водний баланс рослин, особливо при нестачі вологи в ґрунті, тому що інтенсивне випаровування не може компенсуватися надходженням вологи через кореневу систему. При тривалій дії суховіїв наземна частина рослин жовтіє, листя скручуються, настає їх «запав», тобто зів’янення й навіть зазагибель польових культур

Пилові, або чорні, бурі - перенесення великої кількості пилку або піску сильним вітром. Смороду виникають під година посушливої перегоди внаслідок розвівання разпилених ґрунтів на величезні відстані.

На виникнення, повторюваність і інтенсивність пилових бур великий вплив чинять орографія, характер ґрунтів, лісистість і інші особливості місцевості.

За характером розподілу й повторюваності пилових бур територію України можна розділити на дві зони: північно-західну і південно-східну. Лінія розділу майже збігається з північною межею степу. Північно-західна зона відрізняється малим числом днів з пиловими бурами і їхньою незначною тривалістю. Південно-східна зона характеризується підвищеною повторюваністю бур і великою їхньою тривалістю. У межах південно-східної зони чітко виділяються два осередки: один з центром у районі Херсона - Каховки, другий - у районі Луганська. У лісостепу виділяється підвищеною частотою пилових бур Наддніпрянщина, а на Поліссі повторюваність їх незначно збільшується на вододілах рік. У Карпатах і Закарпатті пилові бурі не відзначалися.

Найчастіше пилові бурі бувають з березня по вересень. Найбільш інтенсивні й небезпечні весняні пилові бурі під година тривалої відсутності дощу, коли ґрунт висихає, а рослини ще мало розвинені й не утворюють суцільного покриву. У цей година бурі видувають ґрунти на величезних площах. Знижується горизонтальна видимість.

С. Г. Попруженко досліджував пилову бурю в 1892 р. на півдні України. Від як він її описавши: «Сухий, сильний східний вітер протягом кількох днів рвав землю й гнав маси піску й пилку. Посіви, що жовтіли від сухого повітря, підрізалися під корінь, як серпом, алі й корені не змогли вціліти. Земля була знесена до 17 див глибини. Канали засипані до 1,5 м. Особливо сильно постраждала центральна частина колишнього Бердянського повіту. Наслідки бурі були жахливі, у повіті загинуло 98 тисяч гектарів посівів (озимі і ярові). У колишньому Маріупольському повіті було видуто до 165 тисяч гектарів - більш третини ярових і більш половини озимих».

Pages: 1 2