Аналіз вірша Пушкіна «Аріон»

Про свій кревний духовний зв’язок з декабристами й з усім рухом у цілому Пушкін так прямо й відкрито, як це тільки можна було зробити в підцензурних умовах, заявивши у вірші «Аріон» (16 липня 1827 р.), написаному на третій день після річниці страти декабристів і опублікованому й 1830 долі без підпису в № 43 «Літературної газети») тільки що ствареної в тім році Пушкіним н його друзями. У вірша Пушкін поклав відомий античний міф про давньогрецького поета й співака Ариокс, що валодів настільки високим мистецтвам співу й гри на лірі, що коли, рятуючись від корабельників, що зазіхали на його життя, вано кинувся в море, ті дельфін, що підплив, прийняв його на палю спину й виніс непошкодженим на берег .

Пушкіна рішучим образом змінив ситуацію античної легенди. Пушкінський співак на челне оточений друзями, а не варожими корабельниками. Пливучі дружно прагнуть до єдиної мети, що направляються впевненою рукою «кормщика розумного». Співак співає пісні, повні віри в торжества спільної справи: А я-безтурботної віри полн – Плавцям я співав. . . У вірші з’являється характер, що здобуває, величезного історичного узагальнення образ грозоваго «вихру»: Вигин і кормщик і плавець! – Лише я, таємничий співак,, На берег викинутий грозсио, Я гімни колишні співаю И ризу валогу мою Сушу на сонце під ськалою, (III, 58) Трагічні події 1825 – 1826 років наклали відбиток на всю наступну пушкінську лірику. Нова последекабрьськая дійсність позначалася й на доробці віршів, початих до 14 грудня 1825 долі. Наприклад, перша чорнова редакція вірша, зверненого до И. И. Пущина («Мій перший друг, мій друг безцінний»), що ставитися до січня – серпню 1825 долі, багато в чому носила характер спогадів про ліцейське життя:

Скажи, куди поділися роки,

Дні сподівань і валі,

Скажи, що наші? що друзі?

Де ж ці липові звади?

Де ж молодість? де ти? де я?

На остаточну редакцію вірша, записану 13 грудня 1826 долі – у переддень річниці повстання,-ліг сумний відблиск сибірського ув’язнення друга:

Молю святе провіденье:

Так голос мій душі твоєї

Дарует ті ж утешенье,

Так опромінить він заточенье

Променем ліцейських ясних днів!

Найбільш яскравим свідченням того значення, яку мало постійне прагнення Пушкіна підтримати бадьорість духу сибірських вигнанців, з’явився відповідний вірш О. И. Одоєвського на пушкінське послання в Сибір:

Струн віщих полум’яні звуки

До слуху нашого дійшли,

До мечів рвонулися наші руки,

Алі лише окови знайшли

Щодо цього глибоко вірною характеристикою суспільного значення пушкінської лірики послідекабрьського періоду є проникливі слова Герцена про ті, що «тільки дзвінка й широка пісня Пушкіна лунала в долинах рабства й мучень; ця пісня продовжувала епоху повнила своїми мужніми звуками сьогодення й посилала свій голос у далеке майбутнє. Поезія Пушкіна була запорукою й розрадою»

У літературі намічений великий перелік письменників, з добутків яких Пушкін міг почерпнути відомості 6 отрутному дереві, що росту на острові Ява ‘. Крім цих, чисто літературних джерел, названі значна кількість і спеціальні наукові праці, звідки Пушкін також могла витягти потрібні для нього дані Погоня за «джерелами», дев’ять десятих з яких до того ж не мають ніяких точок дотику з пушкінським віршем, тільки заплутувала суть справи, тому що, захоплюючи дослідників на шлях нових і нових пошуків, вела їх від самого предмета . дослідження – вірші Пушкіна. Очевидно, питання про джерело фактичних даних пушкінського вірша може вважатися вирішеним на користь ськороченого російського перекладу статті Фурмо. Аргументуючи можливість знайомства Пушкіна зі статтями, загубленими на сторінках ґрунтовно забутих у пушкінський година журналів XVIII століття, Д. Д. Благий пише: «Більш ніж імовірно, що Пушкін при його незмінному інтересі до російської літератури й періодики XVIII століття могло прочитати цю замітку в «Дитячому читанні» або в «Музі»; алі якщо він познайомився з повідомленням Фурма й через західноєвропейську пресу (французькі або англійські журнали), це нічого не міняє по суті» .

Твір по оповіданню «Дарунки волхвів»

О. Генрі у своєму оповіданні «Дарунки волхвів» повідав нам просту історію з життя молодих чоловіка й дружини: Джима й Делли. Історію просту, алі разом з тім і повчальну. Про ті, як любов допомагає людям у їхньому важкому житті. Про ті, що без любові людині дуже важко. Про ті, що шкірному з нас у житті обов’язкова потрібний близька людина. Такий близький, щоб зазаради нього не шкода було б нічого віддати. І Делла й Джим живуть, як говоритися, «душу в душу». Чоловік багато працює, а дружина господарює. Смороду ще зовсім молоді, і їм доводити важко. Особлива Джиму.

Він багато працює й тому виглядає не дуже добрі. Від як описує його автор: «У нього було худу, стурбовану особу. Нелегка праворуч у двадцять два роки бути обтяженим сім’єю! Йому вже давно потрібно було нове пальто, і руки мерзнули без рукавичок». Заробляв Джим двадцять доларів у тиждень. З їх вісім доводилося платити за мебльовану квартирку. Майже всі гроші, що залишилися, ішли на їжу. Як не намагалася Делла заощаджувати при веденні господарства, практично нічого їй не вдавалося відкладати. До Різдва, самому головному святу, вона змогла відкласти тільки один долар і вісімдесят сім центів. З їх шістдесят минулого монетками по одному центі: «За кожну йз цих монеток довелося торгуватися з бакалійником, зеленщиком, м’ясником так, що навіть вуха горіли від безмовного несхвалення, що викликала подібна ощадливість».

І від перед самим Різдвом виявилося, що Делле німа чого подарувати на свято сваїй найближчій людині. Вану стояла в розгубленості посередині маленької, бідно обставленої квартирки, як раптом їй у голову прийшла несподівана думка: адже вану може продати свої волосся. Смороду в Делли були були предметом її гордості: густого й довгими, гарного каштановаго кольору. Їй так не хотілося розставатися з ними! Алі зазаради коханої людини нічого не шкодо. Зазаради улюбленого жінка готова на бу-якові жертву. Делла швидко одяглася й побігла до жінки, що купувала волосся. Їх удалося продати за двадцять доларів, і дівчина відразу ж побігла на пошуки подарунок. Нарешті вона знайшла – саме для Джима. У нього були чудові золоті кишенькові годинники, що перейшли до нього вспадщину.

Алі, на жаль, смороду висіли на поганому шкіряному ремінці. І від Делла купила за двадцять один доларів ( тільки-тільки вистачило грошів) чудовий платиновий ланцюжок. Вану вже бачила, як зрадіє її чоловік: «При такому ланцюжку Джиму в будь-якому суспільстві не соромно буде поцікавитися, котра час». Тільки одне бентежило Деллу. Її турбувало, як відреагує чоловік на ті, що вона обстригла валосся. Реакція Джима була дуже дивною. Придя після роботи додому й побачивши Деллу, він завмер. Він не був розстроєний або розсерджений. Мовчачи стояв, дивлячись на Деллу, і тільки через кілька хвилин зміг задати «дивний» питання: «Ти обстригла волосся?» Коли Делла йому всі розповіла, він зміг тільки запитати: «Так, виходить, тваїх кіс уже немає?» Вусі з’ясувалося, коли він вручивши їй свій подарунок. У згортку був чудовий набір гребенів, а розчісувати ними було вже німа чого. Алі це було ще не все. Коли Делла показала Джиму свій подарунок, виявилося, що часів більше немає. Джим продавши їх, щоб поздоровити Деллу. Так що в нього тепер був ланцюжок, алі не було часів. Я думаю, що це сильніше будь-яких визнань у любові говорити про ті, як ставляться друг до друга Джим і Делла.

Адже саме головні не сам подарунок, а ті, які почуття людин вкладає в нього. Делла й Джим у свої подарунки вклали всю палю любов друг до Друга, і ніякі скарби у світі не можуть замінити цього. О. Генрі запитує: «Що більше – вісім доларів у тиждень або мільйон у рік?» Мені здається, що відповідь буде таким – вісім доларів у тиждень. Тому що мовлення отут іде не про гроші, а про велику, теперішню любов. І мені дуже хочеться, щоб Джим і Делла прожили всі життя так саме, як і цей день перед Різдвом. Прожили, піклуючись друг про друга. Це саме головні в житті, саме головні багатства. Вано не виміряється ніякими грошима. А з бідності, я впевнена, смороду виберуться. Може бути, смороду не стануть мільйонерами, алі більше не будуть бідувати.

Зображення війни в романі «Тихий Дон»

Pages: 1 2 3

Збережи - » Аналіз вірша Пушкіна «Аріон» . З'явився готовий твір.

Аналіз вірша Пушкіна «Аріон»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.