АНАЛІЗ П’ЄСИ «МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ»

Композиція, тема, жанр твору Усі події в комедії відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена.

Перші два акти є експозицією комедії: тут ми знайомимося з характером пана Журдена. Він показаний в оточенні вчителів, за допомогою яких старається якнайліпше приготуватися до прийому Дорімени. Учителі, як і кравець, «розігрують» пана Журдена: навчають його премудрості, яка нічого не варта.

Активні події розгортаються з третього акту. Маркіза і граф розігрують пана Журдена, призначаючи йому другорядне місце на бенкеті. Потім його розігрує винахідливий Клеонт, що з’являється перед Журденом у вигляді турецького дворянина і хитрощами домагається його згоди на весілля з Люсіль.

П’єсу побудовано за типовою мольєрівською схемою. Поки пан Журден засліплений своєю пристрастю до маркізи і всього дворянського, граф Дорант свідомо й цілеспрямовано прямує до мети — одружитися з тією ж маркізою. При цьому він винахідливо використовує самозасліплення пана Журдена.

Тема твору — схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класом.

Жанр — комедія-балет, класицистична комедія з елементами народного фарсу, античної комедії та комедій доби Відродження.

Образна система п’єси

Пан Журден. Для того щоб зрозуміти, що висміює Мольєр у своїй комедії, звернімося до образів твору, а перш за все, до образу пана Журдена.

Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: сім’ю, гроші, здоров’я. За своїм походженням Журден — буржуа, чиї батьки були торговцями, але він соромиться свого походження та способу життя.

Головною рисою характеру пана Журдена є його манія, пристрасть до всього дворянського. Він прагне потрапити до вищого товариства, стати шляхетним дворянином. Безумовно, нікому не забороняється самовдосконалюватися. Однак пан Журден обрав хибний шлях та примарну мету, яку ніяк не можна назвати достойною. Він вирішив стати коханцем маркізи.

.Дорімени і завдяки їй увійти до аристократичних кіл. Вершина його прагнень — бути прийнятим самим королем.

Щоб мати вигляд дворянина, він намагається робити все, як аристократи. Закинувши справи, Журден наймає собі вчителів танців, фехтування, музики, філософії,, які, сміючись за його спиною, навчають за високу платню всього, що узвичаєно в аристократів. З їхньою допомогою він намагається засвоїти звички, манери дворян, учиться танцювати, фехтувати. Уроки танців Журдену потрібні для того, щоб вишукано вклонитися маркізі, фехтування гарне тим, що… «й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди зостанеться цілий». Музики пан Журден навчається лише тому, що «вельможне панство теж учиться музики». А вся «філософія» зводиться майже до одного: як краще написати записочку одній великосвітській дамі.

Учителі знають справжню ціну пану Журдену. Так, із їхніх реплік постає людина-нікчема, яка «нічогісінько не тямить», але має гроші, хоча не має смаку.

Журден зовсім не знає специфіки музики, не розбирається в танцях. Про це свідчать його висловлювання: «Ви покажете мені ваш легенький жарт? Ну, той… Чи як. там по-вашому? Ваш пролог чи діалог зі співами й танцями? » Він не має смаку, бо не моя-се оцінити прослухане й побачене: «Оце й усе? До ладу підібрано… ще й вирази такі ловкенькі… І знову пастухи?»

Його неуцтво виявляється впродовж бесіди з філософом. Із

Жодною з наук Журден не знайомий, його лякають незрозумілі

Слова та терміни, він не бачить різниці між віршами та прозою.

І лише в орфографії він убачає сенс. Мольєр змальовує комічну

Ситуацію з вимовою звуків, використовуючи мову як засіб для

Створення комічного.

Безглузде прагнення наслідування аристократів особливо висміюється драматургом у сценах навчання Журдена дворянським «наукам і мистецтвам». Сміх викликає не сам процес навчання —у тому, що людина хоче здобути освіту, немає нічого, смішного,— а ганебне плазування, лакейське приниження Журдена перед придворними званнями й титулами, кумедне домагання досягти аристократичного стану в суспільстві. Пан Журден визначає зміст свого навчання так: «Я хочу розуму набратися, щоб не пасти задніх у пристойному товаристві».

Збережи - » АНАЛІЗ П’ЄСИ «МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ» . З'явився готовий твір.

АНАЛІЗ П’ЄСИ «МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.