Аналіз епізоду “Чичиков у Манилова” (по поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”)

У своїй поемі “Мертві душі” Н. В. Гоголь геніально відобразив час і характери, що існують у помещи-чиє-кріпосницької Росії 30-х років XIX століття, коли старий патріархальний уклад почав тріскотіти по швах, даючи місце новим, капіталістичним відносинам. В образі Чичикова Гоголь розкрив характер людини нового типу – ділка-набувача, шахрая, готового на все заради збивання капіталу. Він задумав чудову аферу з “мертвими душами” – померлими, але числившимися по ревізії живими селянами, яких Чичиков як живих збирався продати й одержати за них чималу суму. Для цього Чичиков і об’їжджає поміщиків, образи яких письменник створює з іскрометним почуттям гумору, глибокою іронією

Першим Чичиков відвідує Манилова. Це зовні приємна людина, “але в цю приємність, здавалося, надто було передано цукру”, тому при більше близькому знайомстві він викликає відчуття нудотності, слащавой нав’язливості. Дуже багато чого про свого хазяїна може розповісти панський будинок, що “стояв одинаком на юру, тобто на піднесенні, відкритому всім вітрам, якої тільки вздумается подути; спадистість гори, на якій він стояв, була одягнена підстриженим дерном

На ній були розкидані по-англійському дві-три клумби з кущами сиреней і жовтих акацій… була видна альтанка із плоским зеленим куполом, дерев’яними блакитними колонами й над писью: “Храм відокремленого міркування”. Ми довідаємося, що основне заняття Манилова – думати й міркувати, однак мрії його марні й безглузді. Думки про будівлю підземного ходу або кам’яного мосту над ставком для цього поміщика здаються набагато більше цікаве, важливе й піднесеними, чим упорядкування власного господарства, де все пущено на самоплив

Не знає він також ні чим займаються селяни, ні скільки їх умерло. Н. В. Гоголь усіляко підкреслює претензії Манилова на культуру й освіченість, однак ми швидко переконуємося зовсім у зворотному. Смішно й бундючно звучать імена синів Манилова (Фемистоклюс і Алкид), викликає іронічну посмішку “книжка, закладена закладкою на чотирнадцятій сторінці, що він постійно штал уже два роки”. Мовлення Манилова така ж, як він сам, нудотно-солодка, вітіювата, зухвале відчуття липкості. Поміщик настільки далекий від навколишньої його действи-ельности, що навіть не може вникнути в суть справи, про до-’ тором говорить Чичиков.

Дивне речення про продаж “мертвих душ” спершу спантеличило його, але не суттю, а зовнішньою незвичайністю. Чичиков же на лету зміркував, що саме бентежить Манилова, відразу врахував його наївність і любов пишним формулюванням і наділив своє речення в иестящую дипломатичну форму, додавши наприкінці: “Я рривык ні в чому не відступати від цивільних законів, котя за це й потерпів на службі, але вуж вибачите: обов’язок для мене справа священне, закон – я німію перед Законом”. І красномовство Чичикова подіяло. З іронією говорить письменник про вираження особи Манилова, “якого, може бути, і не бачено було на людській особі, хіба тільки в якого-небудь занадто розумного міністра, та й то в мінуту самої головоломної справи”. Манилов стає ще більш противним нам від свідомості, що його легковірність і любов до гарних фраз роблять його іграшкою в руках шахрая й негідника, адже мовлення тут іде про людські душі!

И він не тільки легковажно, не задумавшись, іде на угоду, але далі готовий захоплюватися новим приятелем. Він власноручно переписує померлих селян і навіть перев’язує список рожевою стрічечкою. Це сполучення нудотної люб’язності й огидної нелюдськості здається просто протиприродним

В особі Манилова Гоголь викриває поміщиків, які по своїй наївній легковірності не відають, що творять, ця безхарактерність допомагає їм закривати ока на правду, заохочує зло, сіяє навколо не тільки безгосподарність і безглуздість, але й. убогість, копіювання заборонене © 2005 злодійство, пияцтво, нелюдськість

Збережи - » Аналіз епізоду “Чичиков у Манилова” (по поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”) . З'явився готовий твір.

Аналіз епізоду “Чичиков у Манилова” (по поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.