Академік Н. И. Вавилов

Що характерно для експедицій Н. И. Вавилова і його співробітників? По-перше, чітка цілеспрямованість. Головне завдання всіх експедицій Відділу прикладної ботаніки й селекції, а згодом Вира – пошук і збір насінь культурних рослин і їхніх диких родичів, з’ясування границь і особливостей землеробства в різних районах Землі, і все це – з метою використання рослинних ресурсів і досвіду світового землеробства для вдосконалювання сільського господарства нашої країни. Важливо підкреслити, що ці пошуки йшли не в сліпу, як у більшості країн, у тому числі й у США, а опиралися на струнку строгу теорію центрів походження культурних рослин, розроблену Н. И. Вавиловим.

По-друге, експедиції Н. И. Вавилова характеризувалися високою ефективністю. Вона пояснювалася як величезною працездатністю Миколи Івановича, так і високою відповідальністю за результати роботи. Його кредо – праця з максимальною віддачею, без знижок на труднощі й хворобі. З мінімальними засобами, із двома-одним-двома супутниками, часто використовуючи тільки особисті знайомства із ученими, скоряючи чиновників і поліцейських природною чарівністю, Н. И. Вавилов зібрала у своїх поїздках сам і за допомогою добровільних помічників величезний сортовий насінний матеріал, що збагатив колекції Вира.

І, нарешті, характерне безстрашність, з яким Н. И. Вавилов відправлявся у важкодоступні й малодосліджені країни миру, такі, як Афганістан і Ефіопія, переборюючи тяготи похідного життя, небезпеки шляху. Ще в 1923 р. він писав: “…мені не шкода віддати життя заради найменшого в науці…Бродячи по Паміру й Бухарі, доводилося не раз бувати на краю загибелі, було моторошно не раз…І якось було навіть, загалом, приємно ризикувати” . 21

ВИСНОВОК:

Праці по географії рослин, за дослідження походження культурних рослин і імунітету рослин, йому в числі перших учених в 1926 році була присуджена Ленінська премія. За географічний подвиг його експедиції по Афганістану, він був нагороджений Географічним суспільством СРСР золотою медаллю ім’я Н. М. Пржевальська.

Довго перераховувати обов’язки й визнання заслуг Н. И. Вавилова. Він складався директором Державного інституту досвідченої агрономії ( 1923-1929 гг.) , засновником і директором Інституту генетики Академії наук СРСР ( 1930-1940 гг.) , першим президентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім’я В. И. Леніна ( 1929-1935 гг.) , президентом Географічного суспільства СРСР. Він був членом багатьох закордонних академій.

Не раз відзначалося, що Микола Іванович був вибраний членом Королівського суспільства в Лондоні (Англійська академія наук) , членом Королівського суспільства в Единбурзі (Шотландська академія наук) , членом-кореспондентом Академії наук у Галлі, почесним членом Всеіндійської академії наук, членом-кореспондентом Чехословацької академії сільськогосподарських наук, почесним членом Американського ботанічного суспільства, Садівничого суспільства в Лондоні, членом Нью-Йоркського географічного суспільства, почесним членом Британської асоціації біологів, членом багатьох інших наукових суспільств. Йому було привласнене звання професора Університету в Брно й Софійського університету. Ім’я Вавилова поміщено на першій сторінці найбільшого міжнародного журналу “Heredity” (“Спадковість” ) поряд з іменами Дарвіна, Линнея, Менделя. Ці імена обрамлені рамкою пошани. Н. И. Вавилов обирався президентом і віце-президентом міжнародних наукових конгресів. 20 В 1949 році в США вийшла до друку велике зведення робіт Н. И. Вавилова.

Протягом 10 років ( 1926-1935 гг.) він складався членом ЦИК СРСР, а також членом ВЦИК. Його вдостоювали також обранням у депутати Ленінградської обласної ради.

Вавилов віддав всю свою енергію для підняття сільського господарства на новий рівень, одержавши від країни “по заслугах” – умираючи в Гулаге від голоду, він думав про свою Батьківщину, про все людство. Прагнучи довести необхідність генетики – науки, здатної створити нові сорти рослин, які врятують людство від голоду й задовольнять зростаючі потреби населення в продуктах харчування.

Забуття праць Вавилова відкинуло сільське господарство країни на кілька десятків років тому. Псевдоучение Лисенко завдало непоправної шкоди Російському сільському господарству. У сталінських катівнях Гулага гинули в саме потрібної й важке для країни час учені зі світовими іменами – цвіт наших націй. Серед них був і Н. И. Вавилов.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. П’ять континентів / Вавилов Н. И.. М. 1987р.

2. Повернуті імена. Книга I. М. 1989р.

3. Микола Вавилов у Петербурзі – Петрограді – Ленінграді. Л. 1987р.

4. Посіви й сходи. М. 1983р.

5. Н. И. Вавилов (До сторіччя від дня народження.) М. 1987р.

ПОСИЛАННЯ:

1 – Н. И. Вавилов (До сторіччя від дня народження.) М. 1987р. ; стор. 5.

2 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 81.

3 – Н. И. Вавилов (До сторіччя від дня народження.) М. 1987р. ; стор. 6.

4 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 82-84.

5 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 84.

6 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 84.

7 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 84.

8 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 84.

9 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 93.

10 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 95-96.

11 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 99.

12 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 99-101.

13 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 101.

14 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 101-102.

15 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 102-103.

16 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 103.

17 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 104.

18 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 105.

19 – Повернуті імена. Книга I. М. 1989р. ; стор. 105-106.

20 – Н. И. Вавилов (До сторіччя від дня народження.) М. 1987р. ; стор. 19.

21 – П’ять континентів / Вавилов Н. И.. М. 1987р. ; стор. 13-16.

Pages: 1 2 3 4 5

Збережи - » Академік Н. И. Вавилов . З'явився готовий твір.

Академік Н. И. Вавилов





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.