Як багато нов і цікавого можна побачити під час далекої поїздки або подорожі! Якщо ж ти відправляєшся в шлях узимку й дорога твоя лежить через ліс, то в тебе є прекрасна можливість потрапити в чудесну казку. А. С. Пушкін, С. А. Єсенін Багатьох чудових поетів і прозаїків враження від зимової дороги надихали на створення теперішніх світових шедеврів. У кожного свій погляд, своє відкриття, адже зима не буває однакової для всіх, а дорога - тим більше. Як тужливий і одноманітний шлях у вірші А. С. Пушкіна “Зимова дорога”!
Поет називає дорогу “нудної”, адже навколо лише “глухомань і сніг”. Зима надійно вкутала природу покривалом, і мир заснув. Завмерло всі навколо, і в цій тиші поет відчуває себе самотнім, зайвим. Свій настрій Пушкін намагається передати через образ місяця, що “пробирається” крізь хмари на нічному небі й “ллє сумно світло” на безмовні “сумні галявини”.
Природа, що як спить красуня, дрімає, і будь-які звуки здаються далекими, недоречними. Тому-Те й гримить “утомливо” дзвіночок під дугою трійки, що біжить по снігу. Відчуття самітності й занедбаності будить у серце поета тугу за людьми, по теплому вогнищу, тому й співаючу свою довгу пісні ямщик представляється Пушкіну рідною людиною, майже іншому. А навколо - “ні вогню, ні чорної хати”, лише “зимова, нудна” і одноманітна дорога. Наскільки ж перетворює природа, коли в шлях відправляється Єсенін!
Він попадає в чудесну країну. Що ж це за “невидимка”, що зачарував ліс, що занурив його в “казку сну”? Звичайно ж, зима. Це вона перетворила “нескінченну дорогу” у дзвенячу під копитами білу стрічку, це вона пов’язала на звичайну сосну “білу косинку”, зробивши її схожої на бабусю
Простір і воля не гнітять поета, не змушують його поринути в себе, відчути себе самотнім. Навпроти, глибоке відчуття причетності будь-якій зміні в природі роблять його чуйне серце ще більш сприйнятливим, наповнюють його почуттям радості й щастя. Розмаїтість звуків зими робить дорогу для поета цікавої й веселої. На початку вірша Єсенін говорить, що навколо “тихо”, однак, прислухаючись, зауважує, що скрізь кипить життя: “сірі ворони розшумілися”, “довбає дятел”, “чутні дзенькоти копит”. Таким чином, зима постійно підносить copyright
Збережи - » А. С. ПУШКІН, С. А. ЄСЕНІН Зимова дорога (по віршах А. С. Пушкіна “Зимова дорога” і С. А. Єсеніна “Пороша”) . З'явився готовий твір.