А. Блок – символіст

Я вам повідав неземне. Я все скував у повітряній імлі. У турі - сокира. У мрії - Герої. Так я причалював до землі. А. Блок Творчість А. Блоку, геніального поета, “трагічного тенора епохи”, як назвала його А. Ахматова, багато в чому визначилося естетикою одного з модерністських літературних течій того часу – символізму. Саме з ним зв’язані основні теми, ідеї й образи блоковской лірики, її художні засоби й прийоми. Для того щоб простежити наявність і трансформацію символістських мотивів у творчості поета, необхідно зупинитися на основних положеннях естетики й поетики даного плину. Символізм як напрямок у мистецтві зложився у Франції вже в 70- 80-е роки минулого століття

Саме у творчості великих французьких поетів того часу черпали своє натхнення їхні російські послідовники. Символізм прийнятий уважати одним із проявів декадансу – світосприймання, що характеризується підкресленим індивідуалізмом, відходом від дійсності, розчаруванням у традиційних цінностях, песимізмом. Символісти рішуче протиставили мир внутрішній і мир зовнішній і визнали за першим право на істинність

Не можна існувати у світі, не пізнаючи його, і як форма пізнання вони запропонували символ, наділивши його особливим, незвичайним змістом. Символ перестає бути лише засобом художньої образності, що умовно виражає суть якого-небудь явища. Відтепер він покликаний відбити глибинному, доступні тільки погляду поета зв’язку речей. Він принципово багатозначний, і ця багатозначність досягається за рахунок неясності, невизначеності, розмитості образа

Основний принцип зображення – ніяких фарб, тільки відтінки. Завдання поета – вселяти читачеві певний настрій. Для цього потрібна нова система образів, потрібна музична організація вірша

Для естетики символізму взагалі властива ідея синтезу різних видів мистецтв, звідси “музичний” і “мальовничі” елементи в поезії, прагнення передати зорове враження за допомогою слухового, музичне – за допомогою образотворчого. Приміром, у Брюсова: У гармонії тіні мигнуло божевілля, Померкли акорди мрійливих ліній, И голосні фарби згустилися угрюмее, Зливаючись у наспів темно-синій. пов’язані із впливом на його эстетические погляди ідей символізму. Особливо велике був вплив російського філософа й поета Вл. Соловйова. Саме з його добутків Блок запозичив ідею про світову катастрофу, що наближається, і вчення про Світову Душу або Вічну Жіночність, покликаної обновити мир. Це вплив і в біографічному плані – любов до Л. Д. Менделєєвій і визначили багато в чому містико-елегійну спрямованість віршів Блоку, їхній індивідуалізм і відчуженість від миру. Найбільшою мірою це ставиться до циклу віршів про Прекрасну Даму

Хоча цикл цей у цілому автобиографичен, але реальна основа подій ретельно зашифрована, переведена на особливу, містичну мову. Так, очікування нареченої й зустріч із нею перетворяться в наступні рядки: Ти в білій хуртовині, у сніжному стогоні Знову чарівницею спливла, И в вічному світлі, вічному дзенькоті Церков змішалися куполи. Наречену, кохану дівчину поет зобразив у віршах як земне втілення Вічної Жіночності. Образ Прекрасної Дами – один із ключових у поезії Блоку. Вона – ідеал духовної краси, божество, символ гармонії й світла. Поет не дає її портретів – адже вона майже безтілесна, як усяке бачення, мрія, сон. До того ж описати – виходить, визначити, а визначити – виходить, обмежитися

И образ Прекрасної Дами залишається в блоковской поезії нерозкритим, недоговореним, невизначеним. Він виявлений нам тільки в безлічі імен: Прекрасна Дама, Вічна Жіночність, Володарка Всесвіту: ПРО, Свята, як ласкаві свічі, Як втішні Твої риси! Мені не чутні ні подихи, ні мовлення, Але я вірю: Мила - Ти. Ліричний герой циклу з’являється безсумнівним індивідуалістом, людиною не тільки самотнім, але прагнучої самітності, що живе своїм внутрішнім життям, далеким суспільним інтересам: Що Бура життя, якщо троянди Твої цвітуть мені й горять! Що людські сльози, Коли рум’яниться захід! Пейзажі віршів Блоку повні відвернених і ускладнених образів, покликаних передати символічна відповідність зовнішнього миру, миру природи й миру внутрішнього: Я встав И тричі підняв руки. До мене по повітрю неслися Зорі врочисті звуки, Багрянцем одягаючи височінь. Коли пізніше в поезії Блоку з’являються соціальні мотиви, основною формою їхнього вираження як і раніше залишається форма символічна: реальні події дані автором умовно, образи розмиті, характери невизначені. У вірші “Фабрика” поет малює фігуру якогось чудовиська з “мідним” голосом, зігнуті спини робітників, жовті

Збережи - » А. Блок – символіст . З'явився готовий твір.

А. Блок – символіст





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.