Ксенія й Наталя Головні жіночі образи роману Михайла Шолохова “Тихий Дон” це Наталя Мелехова й Ксенія Астахова. Обидві вони люблять того самого козака, Григорія Мелехова. Він же одружений на Наталі, але любить Ксенію, а та, у свою чергу, замужем за іншим козаком, Степаном Астаховым. Утвориться дуже традиційний любовний трикутник, важлива складова сюжету роману. Але дозволяється він дуже трагічно. До фіналу роману вмирають і Наталя й Ксенія

Що ж привело двох майже у всім різних між собою жінок до сумного результату? У самому загальному виді на це питання можна відповісти так: любов до Григорія. Наталя не може перенести того, що чоловік продовжує любити Ксенію, не хоче через це мати від нього ще однієї дитини й робить самогубний аборт, фактично ища смерті, а не просто прагнучи позбутися від небажаної вагітності. Ксенію же любов до Григорія жене разом з ним на Кубань

А оскільки Мелехов ховається від влади, їм доводиться бігти від патруля, що попався назустріч. Куля патрульного випадково ранить Ксенію, і ранить смертельно. Кінець кожної з героїнь по-своєму закономірний. Наталя жінка нервова, рефлектирующая. Вона працьовита, гарна, добра, але нещасна

Наталя, тільки довідавшись про сватовстве Мелехових, заявляє: “Люб мені Гришка, а більше ні за кого не піду!.. Не потрібні мені, батенька, інші… Не піду, пущай і не сватаються

А те хучь в Усть-Медведицкий монастир везіть…” Вона людина глибоко віруючий, богобоязливий. І щоб зважитися спершу на спробу самогубства, а потім на вбивство не народженого ще дитини, вона повинна була переступити через настільки важливі для неї християнські заповіді

Тільки найсильніше почуття “любові й ревнощі подвигли Наталю на такі вчинки. Горі своє вона переживає в собі, не вихлюпуючи його назовні. Ксенія ж із самого початку “вирішила відняти Гришку в щасливої, ні горя, ні радості любовної не Натальи, що видали, Коршуновой… Одне лише вирішила накрепко: Гришку відняти в усіх, залити любов’ю” володіти їм, як раніше”, до одруження. Але в зіткненні двох люблячого Григорія жінок переможців, як ми знаємо, не буде

Коли через зраду чоловіка Наталя тимчасово вертається в рідний дім, те “їй усе здавалося, що Григорій повернеться до неї, серцем чекала, не вслухуючись у тверезий нашепот розуму; виходила ночами в пекучій тузі, трощилася, розтоптана нежданою незаслуженою образою”. Ксенія, на відміну від Наталі, любить Григорія не тільки серцем, але й розумом. Вона готова боротися за улюбленого всіма доступними засобами

Ксенія активно прагне до свого щастя, роблячи при цьому нещасної Наталю. Однак доброта властива їй у не меншому ступені, чим суперниці. Після смерті Наталі саме Ксенія доглядає за її дітьми, і вони називають її мамою

Натальяезадолгодо смерті відмінюється до того, щоб разом з дітьми піти в рідний дім, дозволивши Григорію вже відкрите