Ґете-мандрівннк

З 20 років, від страсбурзького періоду до глибокої старості, Ґете довелося вести подвійне життя — одне у світському товаристві, друге — у глибокій самотності. Він звик приховувати від оточення бездонні глибини своєї душі. Лише під час подорожей поет відчував себе вільним, коли на самоті блукав лісами, горами, часом у негоду та зливи, уранці й вночі. У кризові періоди свого життя Ґете завжди шукав розради у мандрах. Подорож у гори Німецької Швейцарії, де він опівночі купався в гірських озерах, підіймався на вершину Сен-Готарда (тричі протягом життя), біля підніжжя якої лежала Італія, лікувала поета від нещасливого кохання до Лілі Шенеман.

Ґете домігся згоди герцога Карла Августа на тривалу відпустку, зробив собі паспорт на ім’я купця Йоганна Філіппа Меллера і під чужим ім’ям таємно вирушив до Італії. Він прожив у цій країні два роки, із них 11 місяців у Римі. Тут Ґете гаряче взявся до занять живописом, але невдовзі зрозумів, що його справжнє покликання — поезія. Саме тоді він зробив остаточний вибір на користь мистецтва слова.

Метою подорожі до Італії було бажання поглибити свою освіту, поет приїхав сюди навчатися, хоча йому було вже 38 років. Перебування у прекрасній південній країні стало для Ґете святом свободи, подарувало зливу свіжих вражень від краси природи і мистецтва.

Поїздка до Італії визначила певний рубіж у житті Ґете-мислителя, сприяла його глибокій зацікавленості наукою. Ґете захоплюється ботанікою, анатомією, мінералогією, тричі піднімається на Везу вій.

Ґете і театр. Повернувшися з Італії, Ґете не брав участі в засіданнях Таємної ради, зате з ентузіазмом виконував обов’язки міністра культури. 1791 року герцог призначив його керівником веймарського придворного театру, і цю посаду поет обіймав понад чверть століття.

Ігрові п’єси йому не вдавались. «Я писав антитеатраль-но»,— говорив Ґете про свої твори, але він здійснив реформу театру у Веймарі: розділив оперу і драму, докорінно змінив репертуар, багато уваги приділяв вихованню талановитих виконавців. Його діяльність мала виключне значення для розвитку німецького театру. Ґете відкрив театральне училище і сам розробив основні правила акторської гри, побудовані на музичних законах (кожній ролі відповідала певна тональність). Він намагався піднести соціальний стан акторів, до яких у суспільстві ставилися, мов до циган. Навіть архітектурний проект будинку нового театру поет розробив сам, всупереч уподобанням свого володаря.

Як міністр культури, Ґете, крім театру, керував університетом, створював нові культурні заклади на території країни.

Ґете-учений. Ґете був пристрасним і талановитим дослідником. Веймарське видання його творів складає 56 томів, 12 з яких присвячено науковим працям. За змістом вони охоплюють весь спектр природничих наук: ботаніку, зоологію, остеологію, порівняльну анатомію, палеонтологію, мінералогію, фізику (оптику, електрику, магнетизм), хімію, астрономію. Між 40 і 45 роками Ґете написав свої найважливіші наукові праці. Усі вони були результатом безпосередніх спостережень. Поет вважав, що йому вдалося зробити низку наукових відкриттів саме тому, що він працював в науці як аматор, а не як фахівець.

Ґете вивчав форми хмар та їх зміни залежно від напрямку вітру і на цій підставі розробив власну, загалом правильну, теорію прогнозування погоди. А розглядаючи в Падуї пальму, він відкрив один із законів рослинного світу, започаткувавши нову галузь знань — метаморфози рослин. Його праця «Досвід пояснення метаморфоз рослин» на півстоліття випередила свою епоху. Ботаніки і зоологи, сучасники Ґете, цікавилися лише відмінностями між явищами природи, тоді як він шукав подібне. Ґете вважав, що рослина розвивається з листка аналогічно тому, як метелик із лялечки. Ця думка підштовхнула його до пошуку зв’язків між усіма явищами Всесвіту.

Розглядаючи череп вівці, Ґете сформулював деякі фундаментальні положення порівняльної анатомії. У цій галузі йому належить також відкриття міжщелепної кістки в людини. За 70 років до Дарвіна він висловив думку про те, що: «…тип проходить через всі органічні стадії і досягає найвищого ступеня розвитку».

ЗО років пролежали наукові праці Ґете в шухляді його столу, бо тогочасний учений світ був ще не готовий до їх сприйняття, адже митець одним із перших висунув ідею єдиної будови рослинних і тваринних організмів. Свої погляди з цієї проблеми поет виклав не тільки в наукових працях, а й у віршах.

Метод наукового дослідження, запропонований Ґете, і сьогодні застосовується в теоретичній фізиці та астрономії. Сутність його полягає в констатації «морфологічних відповідностей» між макроі мікрофізикою, структурами галактичного Всесвіту й атомом..

Творець «Фауста» і чудових зразків лірики пищався своїми досягненнями в галузі точних наук: «Усе, що я зробив як поет, не сповнює мене гордістю. Але те, що серед сучасників я єдиний, кому відома правда важкої науки про кольори… сповнює мою свідомість відчуттям власної переваги над багатьма».

Формування світогляду Ґете. Першу спробу осмислити сенс буття Ґете зробив у 19-20 років, під час своєї хвороби, після першої душевної кризи (1768-1770). Він зацікавився тоді середньовічним фоліантом — книгою алхіміка Пара-цельса, а згодом — містичною літературою. Велике враження справила на нього книга Арнольда Готфріда «Неупереджена історія церкви й єресі». Автор її намагався перенести у свій час (кінець XVII — початок XVIII ст.) бунтарський дух XVI ст., ідеї тієї епохи. Вивчаючи твори середньовічних натурфілософів, Ґете дійшов думки про тотожність Бога і природи. Юнак наполегливо шукав шляхів у царину потойбічного, однак не став містиком.

Давньоримський автор Лукрецій Кар і середньовічний філософ Барух (Бенедикт) Спіноза* відіграли надзвичайно

Барух Спіноза (1632—1677)— нідерландський філософ-матеріаліст. За вільнодумство його було відлучено від єврейської релігійної громади. Метою знання Спіноза вважав панування над природою та вдосконалення людини. Він був певен, що існує тільки природа, яка є причиною самої себе, нічого не потребуючи для свого буття. Спіноза звів складне психічне , життя до розуму і пристрастей. Філософ ототожнював волю з розумом, а інстинкт самозбереження та обстоювання власної думки визнавав основою людської поведінки.

Збережи - » Ґете-мандрівннк . З'явився готовий твір.

Ґете-мандрівннк





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.